Лонгріди

Експортні перспективи: чи поїде український брухт закордон

Експортери металобрухту намагаються пролобіювати зменшення або навіть скасування мита на вивіз сировини, хоча мають можливість постачати товар до країн ЄС майже за нульовою ставкою. Експерти пов’язують це із намаганням окремих компаній розблокувати експорт стратегічної сировини до окупованого Росією Придністров’я.

«Україні потрібно зробити цифровий стрибок від паперових документів до штучного інтелекту» – Олег Щербатенко, IT-Enterprise

Керівник IT-Enterprise Олег Щербатенко в інтерв’ю UAprom розповів про ситуацію із впровадженням цифрових технологій у діяльність українського бізнесу, а також про перспективи трансформації економіки держави у відповідності до принципів Індустрії 4.0. 

«Після війни Україна має перетворитися на високотехнологічну країну-фортецю», – Володимир Власюк, «Укрпромзовнішекспертиза»

У другій частині інтерв’ю бізнес-порталу UAprom з керівником ДП «Укрпромзовнішекспертиза» говоримо про те, на яких засадах має відбуватись повоєнна відбудова України та які заходи допоможуть створити сильну економіку.  

«Перше, що треба робити зараз – мобілізувати всі ресурси для перемоги» – Володимир Власюк, «Укрпромзовнішекспертиза»

У першій частині інтерв’ю бізнес-порталу UAprom керівник ДП «Укрпромзовнішекспертиза» розповів про те, яких заходів має вжити Україна, щоб вистояти у війні з Росією та зберегти економічний потенціал країни на мирний час.

«Життя штовхає Україну поглиблювати переробку сировини», – нардеп Дмитро Кисилевський

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський в інтерв’ю UAprom розповів про особливості роботи Нацради з відновлення, яка розробляє плани відбудови України, а також про пріоритетність побудови переробної промисловості і використання вже наявних інструментів для стимулювання економічного розвитку.  

Скасування мит на українську сталь: das ist fantastisch, але давайте ще

За останні кілька тижнів українському уряду вдалося досягти домовленості про виключні умови торгівлі з країнами Євросоюзу, Великобританією, Канадою та США. Партнери погодились підтримати економіку України, скасувавши на рік ввізні мита та тарифні квоти на нашу продукцію.

UAprom дізнавався, який вплив ці рішення матимуть на підприємства гірничо-металургійного комплексу країни. Експерти одностайні – вони трохи покращать становище українського бізнесу. Проте про реальну допомогу можна говорити лише в разі довгострокової лібералізації торгівлі.

«Гроші, які світ готовий давати Україні, мають допомогти нам побудувати нову економіку» – Ігор Гужва, CMD Ukraine

Український економіст, директор експертного центру CMD Ukraine Ігор Гужва розповів Uaprom.info про своє бачення основних принципів, на яких має відбуватися майбутнє відновлення української економіки.

Виклики військового часу: що потрібно для перезапуску економіки

Україна пережила перший шок від війни. Опитування Національного банку фіксує зменшення частки непрацюючих підприємств. Якщо в перші тижні березня таких було більш як 30%, то на початку квітня – близько 23%. Подальше пожвавлення економічної активності є вирішальним для зменшення тиску на видатки держави та стабілізації гуманітарної ситуації. Uaprom.info проаналізував виклики, які гостро постали перед державою, суспільством та бізнесом, а також окреслив ключові кроки, які очікуються від уряду.

Як війна впливає на українську економіку

Російське вторгнення в Україну спричиняє багато руйнувань та змушує українців покидати свої домівки. Війна також призвела до значного скорочення української економіки, а ризики продовження бойових дій тільки погіршують її перспективи. Uaprom.info розповідає, яким є поточний стан економіки та нагальні проблеми, вирішення яких допоможе відновити роботу бізнесу

Економіка має працювати: банки готові надавати кредити бізнесу

Завдяки розширенню програми доступних кредитів «5-7-9» та наданню державних гарантій майже будь-який бізнес, який потребує додаткового фінансування для продовження роботи в умовах війни, може розраховувати на позитивне рішення українських банків. Найбільші з них підтвердили наміри надалі фінансувати підприємства, хоча воєнні дії й змусили банкірів дещо скорегувати умови співпраці з клієнтами.