Перші санкції проти акціонерів запорізького заводу з'явилися ще восени 2022 року. Тоді президент України Володимир Зеленський запровадив персональні рестрикції проти найбагатших росіян, зокрема і співвласників російської бізнес-групи VS Energy: заступника голови держдуми РФ Олександра Бабакова, президента російського футбольного клубу ЦСКА Євгена Гінера та Михайла Воєводіна, який за даними Інтерполу має статус злодія в законі із прізвиськом Misha Luznetskiy. Трохи пізніше СБУ повідомила Бабакову про підозру у зазіханні на територіальну цілісність та недоторканність України.
Загалом структури VS Energy володіли понад 47% акцій «Дніпроспецсталі», що мало б призвести, як мінімум, до складнощів в операційній діяльності підприємства, а як максимум – до його зупинки. Проте цього не сталося. Справа в тому, що раніше ці акції були переоформлені на інших номінальних власників – громадян ЄС, які продовжували діяти в інтересах росіян. Так, власником 39,57% цінних паперів стала Наталія Селіванова (колишня дружина Воєводіна), а на Віліса Дамбінса записали 7,54% акцій в інтересах Бабакова.
Ситуація «зависла» до травня 2023 року, поки Володимир Зеленський не ввів санкції безпосередньо проти групи VS Energy, а також вищезгаданих фізичних осіб. Характерно, що українські силовики щонайменше тричі намагалися заарештувати активи VS Energy в Україні, але безуспішно. Суд тричі заявляв, що не вбачає правових підстав для арешту майна.
Водночас навесні 2023 року суд за матеріалами СБУ наклав арешт на 6,8% акцій «Дніпроспецсталі», які через три офшорні структури належать Оксані Марченко, дружині Віктора Медведчука. «Це стратегічно важливе підприємство спеціалізується на промисловому виробництві майже 1 тис. видів сталі та металовиробів. Арешт активів убезпечить їх від перереєстрації на підставних осіб і надалі дозволить передати на користь нашої держави», – зазначали тоді в СБУ.
Але попри всю «стратегічність» націоналізації «Дніпроспецсталі» не відбулося. Хоча раніше держава оперативно арештовувала та передавала в управління АРМА чи Міноборони не менш стратегічні підприємства. Наприклад, за рішенням РНБО акції підприємств «Мотор Січ», «Запоріжтрансформатор», «АвтоКрАЗ», «Укрнафта», «Укртатнафта» були вилучені в інтересах держави в рамках дії воєнного стану.
Тим часом «Дніпроспецсталь» продовжує працювати. Завод наприкінці травня 2022 року запустив виробництво на гарячих ділянках та розпочав випуск заготовки. До літа досяг 55% від довоєнного рівня виробництва, а згодом, поступово вирішивши проблеми із логістикою, збільшив випуск високотехнічної сталі до 75%, а також заготовки для залізничних осей. Цікаво, що за підсумками 2022 року «Дніпроспецсталь» задекларувала суттєві збитки в 1,901 млрд. грн., з яких як мінімум половина – це дебіторська заборгованість. Вочевидь, збут продукції йде через структури акціонерів, тому весь прибуток осідає на них, а на підприємство «вішають» борги. Хоча розібратись в цій ситуації мають українські правоохоронні органи. Тим часом високі ціни на нікель – важливу сировину для виготовлення нержавіючої сталі – на рівні $15-20 тис/т впливатимуть на зростання вартості кінцевої продукції, а в підсумку – дивідендів російським олігархам та сім’ї Медведчука.