Українська велика промисловість, як і вся країна, другий рік живе в умовах великої війни. За цей час підприємства пережили перший шок від російського вторгнення та адаптуватися до нових умов. UAprom запитав у ключових гравців ГМК про рішення, які допомогли їм вистояти та розвиватися, попри несприятливі обставини, про поточні виклики та бачення власного майбутнього. Наводимо відповіді Інтерпайпу, Групи Метінвест, Сентравісу, Ferrexpo (в алфавітному порядку)*.
Ілюстрації до матеріалу згенеровані штучним інтелектом (АІ) від Bing.
Як змінилася ваша компанія за два роки, що минули від початку широкомасштабного вторгнення? В якому стані з погляду виробництва, доступу до ринків збуту, фінансових результатів ви зустрічаєте цю річницю?
Інтерпайп: Ці роки навчили Інтерпайп бути максимально гнучким, швидко реагувати на виклики і прогнозувати ризики. 2023-й зустрічали в режимі жорстких лімітів на електроенергію, вчилися економити світло та газ. На заводах у відносно мирних Дніпрі та Новомосковську закривали вікна після обстрілів. Але найбільше змінила війна життя нікопольських активів, які щоденно обстрілюють рашисти з окупованих територій. Інтерпайп зберіг більшість клієнтів і продовжує орієнтуватися на ринки Євросоюзу, Близького Сходу та США, паралельно сприяючи українській енергонезалежності та обороноздатності країни. 2 роки ми долаємо складнощі з атестаціями, перекваліфікаціями та сертифікаціями, проводячи аудити онлайн.
Метінвест: Ми перебудували бізнес після втрати маріупольських комбінатів та зупинки коксохіму в Авдіївці. Підприємства компанії в Італії, Великій Британії та США стали діяти самостійно. Європейські активи тепер закуповують напівфабрикати в місцевих постачальників, а підприємства в США переорієнтували продаж на внутрішній та експортні ринки. Протягом 2023 року металургійні підприємства Метінвесту були завантажені на 65-75%. Стабільна робота морського коридору дасть змогу до кінця першого кварталу 2024 року збільшити завантаженість ГЗК на рівні 75-80%.
Сентравіс (Юрій Атанасов, головний виконавчий директор): Ми стали більш стійкими та адаптивними, швидше ухвалюємо рішення, креативно підходимо до викликів, що за останні два роки поставали частіше, ніж за попередні 10-15 років. Другу річницю повномасштабної війни ми зустріли згуртованою командою, з постійними клієнтами, новим виробництвом в Ужгороді і планами перемогти у цій війні. Торік нам вдалося збільшити об’єм виробництва на 12%, до 12,2 тис тонн та експортувати безшовні нержавіючі труби у 38 країн світу. EBITDA у 2023 році становила EUR10 млн, інвестиції – близько EUR4 млн, зокрема EUR2 млн – у нове виробництво в Ужгороді.
Ferrexpo: Через закриття морських портів довелося перепланувати роботу всіх трьох підприємств – Полтавського, Єристівського та Біланівського ГЗК. Працювали однією-двома технологічними лініями через неможливість доставляти продукцію закордонним споживачам у тих обсягах, що й раніше – до 2022 року близько 70% продукції йшло морем. Через пошкодження об’єктів інфраструктури внаслідок ракетних атак ми також стикалися із перебоями у виробництві. Нині працюємо трьома технологічними лініями, адже вдалося дещо наростити обсяги відвантажень. Якщо до повномасштабного вторгнення виробництво окатків становило близько 12 млн т/рік, то у 2023 році воно скоротилося майже втричі. Це не найкращим чином впливає на фінансову ситуацію в компанії, як і тиск на роботу підприємств Ferrexpo з боку правоохоронних органів.
Які ключові антикризові рішення ви ухвалили? Що зрештою допомогло вам повернутися до зростання та розвитку?
Інтерпайп: Знов-таки – це максимальна гнучкість, швидка реакція на виклики і прогнозування ризиків. Наприклад, готуючись до зими цього року, ми створили запас сталевої заготовки. На всіх активах є Starlink та генератори, які в разі відключень світла та Інтернету допоможуть забезпечити зв’язок та роботу IT-систем для управління компанією. Ми продовжуємо працювати з клієнтами, які категорично поставились до ризиків воєнного часу, і маємо певні успіхи. Закріпили свої позиції у Європі. Завдяки цьому Інтерпайп, на відміну від багатьох промислових підприємств регіону, вижив на початку війни і продовжує працювати сьогодні.
Метінвест: З початку повномасштабної війни на роботу компанії негативно впливають логістичні обмеження, перебої з енергопостачанням, зростання собівартості виробництва та падіння цін на окремі види продукції. Після відкриття морського коридору головне, що компанії вдалося, — вибудувати нові логістичні ланцюги й знайти нові джерела постачання сировини, стабілізувати виробництво. У 2024 році Метінвест планує продовжувати працювати з європейськими споживачами. Робота морського коридору також дасть компанії змогу розширити експорт, зокрема до Північної Африки та Туреччини.
Сентравіс: Першим нашим рішенням була проактивна та відверта комунікація з клієнтами. Щотижня розсилаємо оновлену інформацію про ситуацію в Нікополі та країні, наші дії для своєчасного виконання замовлень. Друге – це робота з командою, допомога працівникам у складних ситуаціях. Люди – головний актив. Вони набагато важливіші за знаряддя праці, станки та виробничі лінії. Головним здобутком вважаю збереження нашої команди. Третє – установка на пошук рішень, а не виправдань. Наше мотто в ці дні – Keep going, продовжувати якнайкраще робити свою роботу. Підірвали Каховське водосховище і немає води? Це погано, але це не причина зупиняти роботу. Блокують кордони? І це погано, але мають бути інші логістичні рішення. І ми їх знаходимо.
Ferrexpo: Ми перелаштували логістику – зосередилися на доставці залізорудних окатків автотранспортом та залізницею. Перелаштували й сам виробничий процес: залишили в роботі критично важливе обладнання, для решти провели ремонтні роботи. Людей, не задіяних у виробництві, відправляли на простій, проте знаходили кошти для виплати їм зарплат. Ще на початку повномасштабного вторгнення розглядали кілька варіантів розвитку подій, під кожен із яких розробили план заходів. Колектив співробітників згуртувався навколо вирішення одного спільного завдання – вистояти в ці непрості часи, підтримуючи тих, кому ще складніше – захисників, в тому числі співробітників компанії, а також ВПО, які знайшли тимчасовий прихисток на території нашого регіону. Компанія надала підтримку громадам, виділивши на ці потреби понад 946,5 мільйона гривень.
Якими є ваші головні виклики зараз?
Інтерпайп: Безумовно, першочерговими ризиками є воєнні. Проте одне з ключових і досі актуальних питань – це відвантаження продукції. Із початку війни традиційні шляхи доставки морем були перекриті. Щоб зберегти поставки до Північної Америки довелося швидко налагоджувати доставку до Ізмаїлу і перевалку у тамтешньому порту, а далі – завантаження річкових барж, доставку до румунського порту Констанца і робити ще одну перевалку там. Із січня 2024 р. ми разом з іншими експортерами почали використовувати порти Великої Одеси в рамках тимчасового морського коридору. Це дозволило повернутися до звичного маршруту поставок у Середню Азію та Північну Америку.
Наразі новим викликом є пошук альтернативи автомобільним перевезенням продукції в ЄС. Блокування прикордонних переходів з Польщею поставило під загрозу виконання замовлень. Особливо гостро цю проблему відчуває дивізіон залізничної продукції. Ще один виклик – доставка продукції на Близький Схід: чекаємо повернення міжнародних контейнерних ліній до українських портів та відновлення судноплавства через Баб-ель-Мандебську протоку, що значно ускладнилося через обстріли єменських хуситів.
Метінвест: Один із головних викликів — зберегти команду та підприємства. Компанія відчуває брак кваліфікованих спеціалістів. І тому державі треба шукати компроміси з бізнесом щодо мобілізації співробітників. Група також має проблеми з логістикою, оскільки новий маршрут у західній частині Чорного моря дуже дорогий. Постає питання доступу до електроенергії – наявні можливості компанії не дають змогу збільшити обсяги виробництва. Викликом залишається і безпекова ситуація, оскільки деякі підприємства Метінвесту розташовані поблизу лінії бойових дій. Компанія робить все, щоб убезпечити працівників, проте залежить від ефективності роботи української армії на фронті.
Сентравіс: Безпека у зв’язку з постійними обстрілами Нікополя. Пошук клієнтів і стабільне завантаження виробництва. Ліквідність у зв’язку із заборгованістю держави по ПДВ. Наразі борг перед нашим підприємством складає понад 10 млн євро. Нам було би легше, якби держава повернулася обличчям до промислових виробників і вчасно повертала наші кошти. Ми виграли суди, але судовим рішенням не виплатиш зарплату і не купиш сировину. Сподіваюся, найближчим часом це питання буде врегульовано, тому що нам важко працювати під подвійним тиском війни та неповернення ПДВ.
Ferrexpo: Ускладнена логістика, що унеможливлює доставку залізорудних окатків морськими шляхами, а це можливість для нас постачати високоякісну продукцію в різні частини світу. Проблемою є дефіцит кадрів – мобілізація 770 співробітників, які здебільшого є представниками критичних для виробничого процесу професій: водії, електрогазозварники, слюсарі-ремонтники. Також деякі співробітники виїздять за кордон у пошуку більш безпечного місця проживання для своїх родин. Також відчуваємо тиск із боку правоохоронних органів. Кримінальні справи відкриті проти кількох топ-менеджерів підприємств компанії заважають стабільній роботі комбінатів, які є бюджетоутворюючими для Горішніх Плавнів, а також поповнюють своєчасною сплатою податків районний, обласний та державний бюджети.
Якою ви бачите свою діяльність у найближчому майбутньому? На розвитку яких напрямків плануєте робити акцент?
Інтерпайп: Минулого року Інтерпайп відновив інвестиційні проекти і сплатив рекордну суму податків – 4,4 млрд грн. Ми почати повертатися від короткострокових процесів до середньо- і довгострокових. Вперше компанія опублікувала річний звіт про роботу Інтерпайп за 2022 рік, що є суттєвим кроком у інвестиційній привабливості. Ми також скористалися тим, що ЄС призупинив дію усіх квот та мит на українські труби, активізували свій R&D, зайшли до спеціальних ніш на ринку та почали виготовляти унікальні штучні продукти для потреб машинобудування. За рік ми освоїли більше 100 видів нової продукції, невдовзі ця цифра перевищить 200.
Метінвест: У 2024 році компанія зосередиться на підтримці ЗСУ та роботі з ветеранами, для яких створюють інклюзивну екосистему інтеграції до повноцінного життя і роботи, включаючи програми повернення, утримання та адаптації. Від початку повномасштабної війни Метінвест спрямував на допомогу Україні та її громадянам 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн — на потреби армії. Також для Метінвесту темою номер один на найближчі 10 років буде виробництво зеленої сталі. Плануються інвестиції у підвищення якості залізорудної сировини або будівництво в Україні HBI-DRI модулів. Також передбачається модернізація на металургійних комбінатах Групи. Зелений перехід Метінвесту в Україні протягом 5—10 років після завершення війни оцінюється в 9 млрд доларів.
Сентравіс: Наша компанія – один з найбільших світових постачальників паливних труб для автомобілів з двигуном внутрішнього згоряння. Наразі у зв’язку з підвищенням попиту на електромобілі ми шукаємо нові ніші для роботи з виробниками автомобілів та транспортних засобів нового покоління. Нещодавно нам вдалося спільно з французькою компанією Duncha France стати учасником проекту з виробництва автомобілів з водневим двигуном в ЄС. Для цього ми розробили лінійку високоточних безшовних нержавіючих труб H2FIT. Ведемо роботу й по іншим напрямкам та на інших ринках. Перш за все, це США, де у нас помітна позитивна динаміка протягом останнього часу.
Ferrexpo: Найближчим часом плануємо працювати трьома технологічними лініями й продовжувати реалізувати проєкти з модернізації, що дозволять і обладнання замінити сучасними зразками, й заощаджувати, й покращувати показники якості готової продукції, щоб вони й надалі відповідали міжнародним стандартам і вимогам наших закордонних партнерів. Зокрема плануємо замінити технологію вакуум-фільтрації більш сучасною технологією прес-фільтрації, яка дозволяє керувати показником вологи в окатках і тим самим впливати на їхню міцність – один із головних показників якості. Зосереджуємося на заощадженні природних ресурсів, що використовуються для виробничого процесу, використанні сонячної енергії, застосуванні соняшникового лушпиння замість природного газу для сушіння готової продукції, зниженні викидів СО2 в атмосферу й виробництві DR-окатків.
Якими є ваші очікування від державної економічної та промислової політики в умовах довготривалого воєнного протистояння?
Інтерпайп: Перш за все ми очікуємо, що держава буде максимально купувати українську продукцію, а не імпортну, особливо із країн, які нас не дуже підтримують у цій війні. Крім того, відзначаємо, що в країні посилюється додаткове державне регулювання валютних операцій та тиск податкової та органів, які здійснюють перевірки.
Метінвест: Найперша умова для розвитку потенціалу компанії та зростання валютних надходжень — це безпечне відвантаження продукції Чорним морем. Тимчасовий морський коридор для експорту української продукції має перетворитися на постійний. Це зможе значно покращити економічну ситуацію в країні.
Сентравіс: Держава мусить адаптуватися до тривалої війни і має змінити свої підходи. Вже згадував про ПДВ. Також можна навести приклад бронювання працівників від мобілізації. Цей процес має відбуватися швидше та прозоріше. Зараз також важливо фокусуватися на тому, що ми як країна можемо зробити самостійно, без допомоги партнерів.
Ferrexpo: Очікуємо підтримки в законодавстві для тих бізнесів, які попри складні часи продовжують надавати робочі місця, реалізувати соціальні проєкти в регіонах розташування виробничих потужностей і поповнювати податковими надходженнями бюджет.
*UAprom також звертався за коментарем до “АрселорМіттал Кривий Ріг” і на час публикації не отримав відповідь, що, вочевидь, відображаеє ситуацию на підприємстві.