Попри скандали, керівництво ОГХК досі не впровадило ефективні процедури перевірки юридичних осіб-покупців, фактичних споживачів та мету використання української сировини. Компанія змінила лише посередників, залишивши “сірі” експортні схеми та їх бенефіціарів.
Про це пише “Апостроф”.
Так, у вересні-жовтні 2023 серед торгівельних партнерів ОГХК з’явилося декілька нових компаній, які раніше не закупали товар на держпідприємстві.
У вересні 2023 ОГХК відвантажила за заявкою Agroorganika Polska Sp.z.o.o 132 тони рутилового і 44 тони цирконового концентратів через KS Terminal (Рига, Латвія) для компанії MSC Agency (Індія, Mumbai port), яка є місцевим підрозділом міжнародної судноплавної й контейнерної компанії MSC, і ймовірно, не є кінцевим споживачем цієї сировини.
У жовтні Agroorganika Polska Sp.z.o.o відвантажує за тим самим маршрутом і для того самого отримувача ще 110 тонн дистен-силиманітового концентрату. При цьому Індія сама є великим світовим експортером силіманіту і за всю історію ОГХК (понад 65 років) на ринок Індії раніше не було відвантажено жодного кілограма цього продукту з України.
Також TIMR LLC – польська реінкарнація угорської SIC LUCEAT LUX KFT (обидві компанії в Україні представляє бізнесмен Олександр Лобач, який значиться у реєстрах як керівник та власник 50% TIMR LLC). В якості отримувача рутилового концентрату (100 тонн на місяць) TIMR LLC було заявлено турецьку компанію POYRAZ HAMMADDELER SANAYİ TİCARET LİMİTED ŞİRKETİ. Згідно з ImportGenius, ця турецька компанія є перевалочною базою для 32 груп різних товарів, частина з яких експортується до РФ, зокрема через порт Новоросійськ.
Тобто, як зазначається у матеріалі, POYRAZ HAMMADDELER SANAYİ TİCARET LİMİTED ŞİRKETİ міг стати “прокладкою” між ОГХК і споживачами продукції у РФ.
Ще один отримувач вантажів TIMR LLC – французька Pousseur SAS. Від ОГХК компанія споживала приблизно 20 т продукції на місяць-два. У вересні та жовтні 2023 на компанію було відвантажено 13 машин дистен-силіманітового концентрату КДСЗ і КДСП, 7 з яких містили сировину нехарактерного помелу марки “К”.
Тобто TIMR LLC разово закупив для POUSSEUR SAS цілих 579 т сировини, що перевищує її можливості споживання впродовж 2 років. Цей помел з гран-складом КДСП розробили в ОГХК для використання у виробництві білоруської компанії “Полоцк-Стекловолокно”.
Інакше кажучи, товар є адаптованим до потреб білорусів. Французькі ж виробники скловолоконної продукції у техпроцесах не використовують порошок, а лише пісок КДСЗ.
Частина цієї партії дистен-силіманітового концентрату, а саме 80 тонн КДСП, у жовтні-листопаді опинилися у Білорусі на заводі “Ватра”. До війни КДСП від ОГХК постачався на підприємства ПАО “Объединенная двигателестроительная корпорация” у Пєрмі, Рибінську, Самарі та Уфі, які виробляють авіаційні та ракетні двигуни – зазначає “Апостроф”.
На думку журналістів, для продовження схем “сірого” експорту використовується заміна характеристик або найменування товару при реекспорті з іншої країни; зміна митного коду; зміна упаковки та маси товару, зміна даних про країну походження; використання посередників, оформлення декларацій компаніями, що забезпечують ТЕО та митне оформлення; поставки до країн, які мають спільний економічний простір з РФ.