Повернення в Україну відомих світових брендів стає важливим сигналом для міжнародних ритейлерів та інвесторів, оскільки демонструє довіру до української держави. Проте великі компанії мають і певні проблеми, вирішення яких не завжди залежить від них самих та власне української влади.
Zara та інші. Наприкінці минулого тижня МЗС офіційно підтвердило, що в Україну повертаються бренди однієї з найбільших у світі дистриб’юторських мереж Inditex (Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho, Zara Home).
«Повернення Inditex є наступним кроком після відновлення роботи McDonald’s, H&M та інших компаній», – йдеться в повідомленні міністерства.
У зовнішньополітичному відомстві зокрема, зауважили, що повернення великих міжнародних компаній на український ринок підтримує економіку країни в часи війни та зміцнює довіру міжнародного бізнесу та інвесторів в українську державу та її перемогу. І ця робота продовжується.
Раніше про те, що Zara готується знов відкрити магазини в Україні, повідомляла Financial Times. Група Inditex, якій належить мережа, закрила їх після початку російського вторгнення два роки тому. Відтоді компанія припинила доставляти товари в нашу країну, але продовжувала платити податки та зарплату тисячі своїх українських працівників. Inditex також зберігала договори оренди з орендодавцями, проте не розголошується, на яких умовах.
Як зазначило видання, Inditex повідомив місцевим орендодавцям, що відновить роботу на початку квітня поточного року, додавши, що рітейлер планує відкрити 50 із понад 80 точок у нашій країні.
Auchan. Водночас наприкінці лютого поточного року Auchan Україна оголосив що переходить в онлайн формат роботи в Запоріжжі та Кривому Розі, а 3 березня закриває магазини в цих містах у зв’язку із закінченням договору оренди.
На початку 2022 року компанія вже анонсувала закриття гіпермаркетів в цих двох містах. Проте після повномасштабного вторгнення РФ Auchan Україна та Arricano (мережевий оператор ТРЦ) домовились про продовження оренди, щоб надати мешканцям доступ до продуктів та інших товарів.
Як зазначалося в повідомленні, 8 січня в Кривому Розі внаслідок масштабного обстрілу постраждав ТРК “Сонячна Галерея” та частина орендованого приміщення, в якому розташований гіпермаркет Auchan.
За словами Марти Труш, CEO Auchan Україна, компанія також має чіткі плани розвитку на наступні роки, у 2024-му планує відкривати нові об’єкти, розвиватися в різних форматах та каналах продажу, продовжувати сплачувати податки.
Окрім цього Auchan Україна продовжить співпрацю з В2В партнерами у Запоріжжі та Кривому Розі та надалі підтримуватиме свої соціальні та благодійні ініціативи.
Вже 11 березня Arricano оголосила, що замість гіпермаркетів Auchan Україна в ТРК “Сонячна Галерея” (Кривий Ріг) і CITY MALL (Запоріжжя) влітку розпочнуть роботу супермаркети “Сільпо”. У пресслужбі ритейлера повідомили, що відкрити ці супермаркети планують вже у червні.
McDonald’s. Із вересня 2022 року поетапне відкриття своїх ресторанів в українських містах розпочав McDonald’s, стартувавши із Києва та заходу країни. З’являються і нові заклади, наприклад, торік у липні компанія відкрила перший ресторан біля автотраси М-06 «Київ-Чоп» у Житомирській області, у листопаді – свій перший заклад на Кіровоградщині, у місті Олександрія.
Втім, повернення не завжди є можливим. Так, через необхідність зупиняти роботу під час повітряних тривог компанія наразі не відновила роботу закладів у Харкові, на початку лютого розповів очільник ОВА Олег Синєгубов.
«Ми проводили перемовини з компанією McDonald’s щодо їх відкриття. Вони відповіли, що мають чіткі алгоритми дій: мають офіційно зупиняти роботу кухні під час тривоги, виводити персонал і таке інше. Після відбою їм знову треба розігріти кухню. А потім знову тривога. Вони порахували, що їм не вигідно працювати оці вісім чи 12 годин часу, бо реально вони працюватимуть максимум дві години», — цитувало Синєгубова «Суспільне».
До повномасштабного вторгнення РФ мережа McDonald’s в Україні налічувала 109 ресторанів у 24 містах.
Проблеми і рішення. Компанії, що працюють в Україні, зауважують, що проблеми накопичуються, але більшість навчилася їх вирішувати, йдеться у матеріалі Reuters. Бізнес, який працює на українському ринку, також назвав ряд обтяжливих для їх діяльності факторів.
Проблемами для корпоративного сектору України принаймні вже кілька місяців є контроль за рухом капіталу, труднощі з отриманням страховки та невизначеність із питанням фінансової та військова підтримки з боку США.
Окрім того, на зміну блокаді кордону польськими далекобійниками у 2023 році прийшли аналогічні дії фермерів. Військові дії наразі на сході та півдні ставлять під загрозу ключові гірничодобувні підприємства, а новий законопроект про мобілізацію – рівень укомплектованості кадрами.
Німецька мережа Metro, що має понад 3 тис. співробітників в Україні, докладає зусиль, аби повернути бізнес на рівень до повномасштабного вторгнення РФ, зазначає агентство. У 2022 році, коли українська економіка впала майже на третину через війну, її продажі скоротилися на 10,4%. Торік виручка зросла майже у цих же межах, оскільки відновилося внутрішнє споживання.
Зараз Metro стикається з новим випробуванням, оскільки протести польських фермерів, які блокують кордони з Україною, перешкоджають постачанням. Це одна із кількох проблем, з якими стикаються іноземні та вітчизняні компанії, які намагаються вести бізнес у країні під час війни.
За словами Олени Вдовиченко, голови українського представництва Metro, війна навчила їх гнучко реагувати. Протягом останніх місяців близько 18 вантажівок компанії щотижня застрягають на польському кордоні, іноді на три-чотири дні. Вдовиченко каже, що це велика проблема для українського бізнесу, оскільки ситуація призводить до зростання витрат.
Нещодавнє дослідження Американської торговельної палати в Україні показало, що з 2022 року закрилося лише 2% фірм, які є її членами. Reuters також наводить слова Альфонсо Гарсії Мори, регіонального віце-президента Міжнародної фінансової корпорації, яка є частиною групи Світового банку. Він зауважує, що транснаціональні корпорації не йдуть, а тримаються так довго, як можуть.
Однією із причин Мора називає контроль за рухом капіталу у воєнний час, що фактично не дозволяв бізнесу продавати або відправляти додому гроші, зароблені дочірніми компаніями в Україні. Це означає, що багато хто вважав, що краще залишитися для того, щоб сподіватися на післявоєнне відновлення.
Бізнес-опитування. Згідно дослідженню Американської торгової палати в Україні від лютого поточного року, 86% членів AmCham повністю функціонують після двох років повномасштабної війни, 12% продовжують працювати частково.
30% респондентів вказали, що їхні заводи/фабрики/об’єкти/склади/офіси отримали пошкодження (25% із них – невідновні), 7% компаній мають активи під окупацією.
84% членів AmCham мають співробітників, які проходять службу в ЗСУ.
Найбільшими бізнес-проблемами для компаній, за даними опитування, у наступні пів року є такі:
- безпека персоналу (85%),
- здоров’я та психічне благополуччя працівників (70%),
- ракетні удари РФ по життєво важливій інфраструктурі та бізнес-активам (61%),
- залучення та утримання найкращих талантів (56%),
- економічний і споживчий спад (54%).