Залучення іноземних інвестицій вимагає прогнозованих підходів держави у сфері податкової і тарифної політики. Без виконання цих умов Україні буде складно зацікавити великих гравців вкладати в гроші у вітчизняні підприємства, сказав голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції «Стратегічні ресурси України: сценарії розвитку галузі надрокористування».
Він зауважив, що бізнес у сфері видобутку і переробки корисних копалин є досить капіталоємним, тож потенційний інвестор має одразу вкласти значну суму коштів у розвиток підприємства. Такими ресурсами можуть послуговуватися лише великі міжнародні гравці, але для них важлива певна стабільність і прогнозованість державних рішень.
«Україна вся засіяна корисними копалинами. Але цей бізнес не про сотні мільйонів, а про мільярди доларів. Чи прийде в цю сферу інвестор, який є представником середнього чи малого бізнесу. Ні, це мають бути великі корпорації. Оскільки щоб розробити родовище і дістати оцю копалину, треба витратити мільярди доларів. Наприклад, щоб розробити таку шахту, як у Покровську, знадобиться близько 10 млрд дол. Першопочаткові інвестиції у подібні проєкти можуть складати близько 3-4 млрд дол. Це тільки щоб під землю добратись. Чи знайдеться у світі компанія, яка захоче вкласти ці гроші при тому, що постійно змінюються тарифи на перевезення, тарифи на передачу електроенергії, зростають податки? Для того, щоб йшли інвестиції, має бути якась стабільність», – зауважив Водовіз.
Варто також враховувати, що проєкти у добувній галузі мають дуже великий строк окупності. Він згадав дані із презентації Ernst&Young, яка також демонструвалася під час заходу, згідно з якою шлях інвестора від отримання ліцензії та оформлення дозвільної документації до запуску збагачувального виробництва займає в середньому 18 років.
«Найкращим критерієм того, чи все в нас добре в країні з точки зору видобувної промисловості є те, скільки в Україні відкрито нових шахт та збагачувальних фабрик за останні 20 років. Так, у нас є окремі проєкти на стадії feasibility. А готових – нуль. Це і відповідь», – зазначив Водовіз.
Зараз ситуація, за його оцінкою, складається так, що український бізнес радше самостійно інвестує власні кошти у розвиток і підтримку діяльності діючих підприємств. «Ми продаємо за кордон і звідти інвестуємо сюди. У нас в середньому на рік 1 млрд дол. Інвестицій. Чи багато таких бізнесів, які можуть вкладати такі гроші лише в підтримку поточної діяльності?, – запитав Водовіз.
Крім того, він звернув увагу, що робота в умовах війни додає складнощів бізнесу і просив уряд враховувати це, в тому числі в процесі інтеграції та імплементації європейського законодавства.
«Позиція Брюсселя є дуже жорсткою. В чому вона полягає: є законодавство ЄС і ви його або приймаєте, або ні. І це не переговори. Турбує позиція наших урядовців, які погоджуються з тим і кажуть бізнесу, що нічого зробити з європейськими вимогами не можуть. Але ж у нас війна, зовсім інша економічна ситуація. Наприклад, металургійним заводам в Європі виділяють гранти на екологічну модернізацію. У нас такого немає. І ми не можемо відповідати європейським нормам. Прохання до урядовців звернути на це увагу», – резюмував він.