У Європарламенті підняли питання про необхідність окремого рішення по CBAM для України. Низка Євродепутатів під час розгляду змін до регламенту CBAM звернула увагу представників Єврокомісії на “справді особливий випадок” України, що перебуває у війні й об’єктивно не має можливостей для декарбонізації, які доступні іншим країнам. Поява української теми у внутрішньоєвропейській дискусії щодо особливостей застосування CBAM дає надію на те, що цього разу діалог Києва із Брюсселем щодо необхідності особливого режиму для України буде більш результативним.
Україна – особливий випадок
Минулого тижня Комітет Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI) розглянув зміни до Регламенту CBAM, який вже почав діяти в ЄС із початку 2026 року. Механізм транскордонного вуглецевого коригування передбачає, що виробники низки промислових товарів із високим рівнем викидів СО2, таких як сталь, алюміній, цемент, добрива, електроенергія, тощо мають сплачувати додаткове мито при імпорті відповідної продукції до ЄС, якщо їх рівень викидів не відповідає європейським стандартам.
Нині у Європарламенті розглядається пропозиція Єврокомісії, яка полягає у розширенні сфери дії CBAM на низку товарів, вироблених зі сталі та алюмінію, тощо (downstream products, загалом близько 180 позицій). ЄК також пропонує посилити заходи протидії обходу нових правил з боку імпортерів і створити Тимчасовий фонд декарбонізації для підтримки європейських виробників.
Під час засідання профільного комітету Європарламенту, яке відбулося 5 травня, окрему увагу приділили застосуванню CBAM щодо України. Представник соціал-демократів у ЄП Мохаммед Шагім, який виступив доповідачем щодо змін до регламенту CBAM, наголосив, що впровадження нових регуляцій має відбуватися із врахуванням ширшого геополітичного контексту. Зокрема, мова про винятковий та постійний вплив війни Росії проти України, який «заслуговує на нашу максимальну увагу».
Шагім, зокрема, звернув увагу на особливий випадок України та непоступливість Єврокомісії щодо застосування положення про форс-мажор. Депутат зауважив, що не може уявити, яка ситуація могла б підпадати під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають.
Він також наголосив, що Україна «очевидно не має можливостей» для декарбонізації в необхідному темпі або для забезпечення незалежної верифікації даних про викиди в умовах війни. Тож Шагім запропонував обговорити це питання з так званими тіньовими доповідачами, щоб знайти окреме рішення щодо застосування CBAM для України.
Колега Шагіма по комітету Петер Лізе (EPP) підтримав його позицію щодо України, назвавши це «справді особливим випадком». Євродепутат також поцікавився у присутньої на засіданні представниці Єврокомісії Марії Елени Скоппіо, чому в ЄК вважають, що Україні не потрібне жодне відступлення чи спеціальний режим. Однак представниця DG TAXUD утрималася від прямої відповіді, пославшись на те, що засідання комітету було присвячене обговоренню інших питань.
Паскаль Канфен підтримав Мохаммеда Шагіма та Петера Лізе, зауваживши, що було «дещо розчаровуюче» не отримати жодної відповіді від Єврокомісії з приводу українського питання.
Нарешті, відзначимо наступну пропозицію, висунуту євродепутатами Карін Карлсбро, Деном Барна, Бенуа Кассаром: «Через триваючу війну Росії проти України, оператори, розташовані в Україні, можуть зіткнутися з серйозними обмеженнями у виконанні вимог щодо верифікації відповідно до цього Регламенту, включаючи неможливість або надзвичайну небезпеку проведення візитів для верифікації на місці. Враховуючи статус України як країни-кандидата та ключового торговельного партнера Союзу, а також враховуючи виняткові обставини, що виникають внаслідок тривалої війни агресії, доцільно передбачити тимчасову гнучкість у вимогах до верифікації на тривалість війни, дозволивши використання раніше перевірених даних про викиди».
Уряд знову ініціює переговори
Після нещодавньої зустрічі із представниками Єврокомісії, зокрема й DG TAXUD, український уряд був дещо оптимістичніший щодо перспективи перегляду умов застосування CBAM щодо України. На полях Третього бізнес-саміту Україна-ЄС наприкінці квітня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зауважив, що Київ та Брюссель дійшли згоди щодо необхідності виправити помилку, якої припустилася ЄК у своїх розрахунках впливу CBAM на економіку України. «Це те, що ми обговорюємо (з Єврокомісією). Я думаю, що ми знайдемо рішення, яке задовільнить Комісію», – сказав він.
Українські урядовці під час зустрічей із європейськими колегами проінформували їх про перші наслідки дії CBAM без жодного виключення чи відтермінування для України. Зокрема, міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев наголосив, що через об’єктивну неможливість верифікації викидів вуглецю під час війни, втрати українського експорту в галузі металургії у першому кварталі 2026-го склали від 17% до 93% – залежно від сектору.
Ключові компанії сектору, такі як Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп та Ferrexpo вказували на втрату замовлень від європейських покупців через неможливість підтвердити фактичні викиди та вимогу сплачувати додатковий CBAM-збір у розмірі 60-90 доларів на тонну продукції.
За словами Соболева, під час переговорів у Брюсселі була досягнута домовленість, що DG TAXUD прискорять процес верифікації викидів в Україні й запропонує практичні рішення для бізнесу.
Увага європейських парламентарів до особливого випадку України також дає надію, що уряд зможе домовитись із Єврокомісією про більш сприятливі умови застосування CBAM, які дадуть українському бізнесу більше часу на реальну декарбонізацію.