Блокада портів і втрата кваліфікованих працівників: Washington Post розповіла про основні проблеми української металургії

Металургійна галузь України зіткнулася з низкою викликів внаслідок російської агресії – втрата виробничих потужностей та постачальників залізорудної сировини, постійні удари по енергомережі тощо. Але навіть коли можна виробляти сталь, російська блокада українських портів означає втрату доступу до міжнародних морських перевезень, відповідно експорт здійснюється залізницею зі значними витратами, йдеться у статті Washington Post «Як "Запоріжсталь" відмовляється підкорятися російським атакам».

«Те, що зараз роблять росіяни, називається дуже простим словом — піратство», — цитує видання генерального директора Групи Метінвест Юрія Риженкова.

До 2022 року Україна була одним із найбільших у світі постачальників чавуну та сталі, при цьому метали становили приблизно третину українського експорту. Тепер українські підприємства втратили доступ до частини традиційних ринків збуту, а такі країни як Китай, Індія та Південна Африка, посіли їх місце у світі. Видання також вказує на те, що Україна втратила можливість експортувати звичні обсяги залізної руди, тоді як Росія – ні, і вироблена там металургійна сировина досі присутня на міжнародних ринках.

«Ми втратили дуже багато клієнтів», — сказав Washington Post генеральний директор комбінату «Запоріжсталь» Роман Слободянюк.

Війна також призвела до того, що Метінвест та інші виробники сталі в Україні залишаються позаду в загальногалузевих перегонах із переходу від традиційної сталі, що виробляється з додаванням вугілля і є основним джерелом викидів вуглецю, до «зеленої» сталі, зазначає Washington Post.

Через війну українська металургія втратила значну частку кваліфікованих працівників. Washington Post наводить приклад «Запоріжсталі», де до вторгнення працювало близько 10 000 людей. Торік тисячу робітників мобілізували до лав ЗСУ. Ще тисяча, переважно жінки чи чоловіки з сім'ями, поїхали. Керівництво комбінату каже, що йому важко заповнити деякі вакансії, оскільки таких кваліфікованих спеціалістів більше немає в цьому регіоні.

Метінвест сподівався працевлаштувати в компанії як мінімум 6000 працівників, що виїхали з його підприємств у Маріуполі, але подали заявки лише половина від цієї кількості. Багато хто з тих, хто працював на компанію у Маріуполі, вирішив з особистих причин залишитися на території, яку утримує Росія. «Для нас це було трохи несподівано, — сказав Юрій Риженков, додавши, що одними з факторів були обмежена кількість робочих місць в Україні загалом та мовний бар'єр у Європі. — Тому вони обрали залишитися в Маріуполі».

Роман Слободянюк визнає, що важко переконати молодих людей, що вони мають працювати на сталеливарному заводі, а не, скажімо, у сфері інформаційних технологій, хоча робота в сталеливарній промисловості добре оплачується. «Це важка фізична праця. Небагато людей готові погодитися на це», – констатував Роман Слободянюк.