Знакова подія для глобальної металургії. Китайський сталевий експорт, що безперервно зростав протягом попередніх півтора року, почав скорочуватися. За січень-березень 2026 р. зафіксовано спад на 9,9%, до 24,72 млн т (за даними CISA). Головна причина — посилення державного регулювання офіційним Пекіном. На думку аналітиків World Steel Dynamics та Mysteel, це дозволить світовим цінам відновитися на $50–70/т (HRC) уже в поточному кварталі. Проте наслідки неоднозначні. Що саме відбувається на сталевому ринку КНР, досліджував UAprom.
Проблеми з внутрішнім попитом
Металурги КНР нарощували закордонні відвантаження 6 кварталів поспіль через падіння внутрішнього попиту. У січні-березні 2026 р. він скоротився ще приблизно на 4% р/р. Найбільший тиск, як і раніше, відчуває сегмент довгого прокату. Його основний споживач, будівельна галузь, продовжує «тонути».
За даними Національного бюро статистики Китаю (NBSC), інвестиції в нерухомість обвалилися на 11,2%, до $260 млрд. Площа нових об’єктів, закладених у цей період (new starts), упала на 20,3%, завершених — на 25%. Об’єкти на стадії будівництва скоротилися на 11,7%, до 5,42 млрд м².
Основна причина — колосальний надлишок пропозиції, сформований у попередні роки. Зведення нових житлових будинків тоді велося без огляду на реальний попит. І зараз кількість готових до заселення новобудов все ще набагато перевищує кількість покупців.
Цей факт визнав прем’єр Лі Цян, виступаючи з доповіддю на засіданні «Двох сесій». За його словами, наразі «спостерігаються гострі суперечності між надлишковою пропозицією та слабким попитом».
На цьому тлі зростання держінвестицій в інфраструктуру на 8,9% втримало сегмент довгого прокату від повного колапсу. Проте падіння продажів сталі компенсувалося лише частково. По-перше, на інфраструктурний сектор припадає лише 15–20% від загального обсягу будівництва в КНР.
По-друге, сучасні інфраструктурні проєкти Китаю — це вже не колишні мости та залізниці. Здебільшого вони пов’язані з курсом на цифровізацію економіки, офіційно проголошеним під час березневих «Двох сесій». Будівництво дата-центрів та станцій 5G потребує значно менше сталі.
Автопром, основний споживач плоского прокату, продовжив негативну динаміку, що виникла у IV кв. 2025 р. За січень-березень 2026 р. внутрішні автопродажі в Китаї впали на 20,3%, до 4,82 млн од. Це стало наслідком скасування пільг з податку на купівлю нових авто (перехід з 0% до 5% для NEV — автомобілів на нових джерелах енергії).
Як і раніше металурги, автовиробники намагалися компенсувати спад закордонними продажами. Сплеск експорту на 56,7%, до 2,27 млн од., частково вирішив проблему. Загалом випуск легкових та комерційних авто знизився на 6,9%, до 7,04 млн од. Сумарно падіння попиту на листовий прокат із боку автопрому та виробництва побутової техніки оцінюється у 20%.
Реакція металургів
Реагуючи на скорочення попиту, виплавка сталі в КНР знизилася на 4,6%, до 247,55 млн т. Завантаження сталеливарних потужностей було на рівні 82–84% для інтегрованих комбінатів та 50–62% для EAF-заводів (електросталеплавильних підприємств).
Водночас випуск прокату зріс на 2,1%, до 336,03 млн т. Головним чином це відбулося за рахунок плоского сегмента, тоді як виробництво арматури та катанки скоротилося на 9%. Завантаження потужностей із випуску катанки становило 57,7%. Спред між ціною г/к рулону та арматурою до кінця березня сягнув $55–58/т., максимуму з середини 2025 р. Це зробило виробництво листа вигіднішим для інтегрованих комбінатів.
Метзаводи активно переробляли накопичені за IV кв. складські запаси напівфабрикатів, намагаючись підтримувати завантаження станів. В умовах падіння попиту це означало роботу на склад. Імовірно, металурги сподівалися на весняне пожвавлення продажів, якого так і не відбулося.
У підсумку створені в I кв. надлишки готового прокату чинили додатковий тиск на ціни, на додачу до млявого попиту. Березневі котирування на г/к рулон впали на 15,3% р/р, до $490,65/т EXW, на арматуру — на 17,4%, до $458/т. Квартальне зниження склало 4,1% та 5,6% відповідно.
На цьому тлі закономірним виглядає погіршення фінрезультатів галузі. Згідно з попередніми оцінками NBSC, за січень-березень 2026 р. консолідований чистий збиток складе $3,3 млрд порівняно з прибутком $660 млн за аналогічний період 2025 р. Негативна рентабельність за EBITDA становитиме 1,26%, що є одним із найгірших квартальних показників за останні 5 років.
Таким чином, нарощування прокатного виробництва в І кв. виявилося «пострілом у власну ногу» для металургів КНР.
Експортний бар’єр
Попередня схема, за якої надлишки прокату спрямовувалися на експорт у разі падіння попиту та внутрішніх цін, у січні-березні 2026 р. не спрацювала з двох причин.
По-перше, з 1 січня меткомпанії зобов’язані попередньо отримувати в міністерстві торгівлі або його регіональних органах експортну ліцензію. Для цього необхідно надати сертифікат якості та експортний контракт.
У влади з’явилася можливість відсікати від закордонних постачань «брудну» сталь (невідповідність новим, більш жорстким критеріям викидів є підставою для відмови у видачі ліцензії). Цим інструментом меткомпанії змушують ставати більш «зеленими» в межах офіційного курсу на декарбонізацію економіки.
Також підставою для відмови є надмірно занижена порівняно з ринковими котируваннями ціна відвантаження. Таким чином уряд намагається боротися з демпінгом власних виробників.
Це вимушений захід з боку Пекіна. Станом на 1 січня 2026 р. проти китайської сталевої продукції діяло або перебувало на стадії розгляду понад 150 обмежувальних заходів у всьому світі. З них 81 було ініційовано у 2024–2025 рр. Мимоволі доводиться реагувати, щоб не опинитися у повній торговельній ізоляції. Проте наразі вона продовжує посилюватися:
- Перу у квітні 2026 р. запровадила остаточне антидемпінгове мито на китайську катанку в розмірі $81,3/т. терміном на 5 років. Воно замінило тимчасове мито ($64,6/т.), що діяло з кінця минулого року.
- Мексика з 1 січня запровадила додаткові мита 35% на сортовий і плоский прокат та 50% на катанку з КНР.
- ПАР з 19 березня ввела остаточне мито 74,98% на плоский та фасонний прокат із КНР терміном на 5 років.
- Японія, імовірно, у липні-серпні запровадить антидемпінгові мита 25–40% (залежно від виробника) проти китайських г/к рулонів. Наразі розслідування перебуває на фінальній стадії.
- Південна Корея з 1 березня посилила сертифікацію для китайської арматури, що фактично є нетарифним бар’єром для її імпорту.
- В’єтнам з 17 квітня запровадив тимчасові антидемпінгові мита на китайський г/к прокат у розмірі від 19,38% до 27,83%. Під максимальну ставку потрапили такі гіганти, як Baosteel та Maanshan Steel.
Це означає, що послаблень для металургів у питанні експортного регулювання не буде.
По-друге, з 1 січня в Китаї набув чинності новий закон про ПДВ. Посилюються правила для малих платників податків та посередників. Багато дрібних трейдерів, які раніше оптимізували експорт через «сірі» схеми несплати внутрішнього ПДВ у розмірі 13%, опинилися поза грою.
Наслідки
Протягом тривалого часу китайський експорт виступав стабілізатором світових цін. Щойно сталеві котирування в ЄС чи США намагалися зростати, їх збивали китайські поставки. Зниження експорту з КНР на 15–20 млн т у 2026 р. (за прогнозами World Steel Dynamics та Mysteel) створить дефіцит дешевої пропозиції як щодо рулонного прокату, так і щодо арматури.
Це підштовхне ціни вгору та допоможе місцевим виробникам. Наприклад, у ЄС заводи ArcelorMittal та ThyssenKrupp зможуть підняти завантаження потужностей із кризових 60–65% до 75%. Це критично важливо для їхнього виживання в умовах дорогої електроенергії.
Водночас кінець епохи дешевої сталі з Китаю прискорить інфляцію для кінцевих споживачів сталевої продукції — будівельників та машинобудівників. Не скрізь вони зможуть перекласти ці витрати на клієнтів.
Індія стає головним бенефіціаром експортних обмежень у КНР. Компанії JSW та Tata Steel уже почали займати ринкові ніші в Південно-Східній Азії та на Близькому Сході, з яких іде Китай.