З 4 по 12 березня в Пекіні проходила чи не найважливіша щорічна подія внутрішньополітичного життя Китаю – так звані «Дві сесії», а саме засідання Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) та Народної політичної консультативної ради Китаю (НПКРК). Традиційно у цих форматах схвалюються ключові стратегічні рішення. Особливістю нинішніх «Двох сесій» стало те, що цьогоріч був затверджений план на 15-ту п’ятирічку, у якому були визначені пріоритети економічного та соціального розвитку КНР на 2026-2030 рр. З огляду на те, що Китай є найбільшим торговим партнером України та заявив про своє бажання узяти активну участь у її післявоєнному відновленні, особливу увагу варто звернути на орієнтири соціально-економічного розвитку. А враховуючи необхідність протистояння російській збройній агресії та досягнення справедливого миру також потребують врахування зовнішньополітичні та воєнно-політичні пріоритети Китаю, окреслені на полях «Двох сесій».
Соціально-економічний аспект
В ході «Двох сесій» були підведені підсумки попередньої п’ятирічки. В у своєму звітному виступі прем’єр Лі Цянь зазначив, що у 2021-2025 рр. середнє зростання ВВП становило 5,4% (при цьому було наголошено, що це вище, ніж середньосвітові темпи), натомість у 2025 р. цей показник виріс лише на 5%. Глава Держради пояснив це так: «Ми зіткнулися зі складною та серйозною ситуацією, що ускладнилася безпрецедентними зовнішніми потрясіннями та численними внутрішніми викликами. Міжнародне економічне та торговельне середовище різко змінилося, різко загострилися односторонність та протекціонізм, ринкові очікування часто коливалися, а зовнішня торгівля опинилася під значним тиском. У внутрішній сфері економіка зазнала глибоких трансформацій, глибокі структурні суперечності продовжували проявлятися, а темпи зростання споживання та інвестицій були недостатніми». Коментуючи останній фактор, Лі Цянь констатував, що перед урядом «стоїть складне завдання зі зміні драйверів розвитку, спостерігаються гострі протиріччя між надлишковим пропозицією та слабким попитом, ринкові очікування залишаються відносно низькими, все ще існує безліч прихованих ризиків у ключових сферах».
Відповідно, на наступні п’ять років китайський уряд зменшує увагу до кількісних параметрів соціально-економічного розвитку. Зокрема, в Плані не наводяться цільові прогнози зростання ВВП – річні показники будуть визначатися відповідно до конкретних умов «у раціональному діапазоні». Так, на 2026 р. було зазначено, що ВВП має збільшитися не менше, ніж на 4,5-5%. Водночас все ж таки був озвучений такий довгостроковий індикатор як подвоєння до 2035 р. порівняно з показником 2020 р. середньодушового ВВП КНР та досягнення рівня середньорозвинених країн.
Замість досягнення кількісних параметрів, основна увага в соціально-економічній стратегії буде сфокусована на стимулюванні високоякісного розвитку, під яким розуміється «створення сучасної виробничої системи, в основі якої лежить передова обробна промисловість». При цьому підкреслена необхідність досягнення високого рівня науково-технічної самостійності та самодостатності, що має стати результатом власних інновацій та освоєння основних ключових технологій.
Значним зрушенням в стратегії КНР є заявлений на нинішніх «Двох сесіях» курс на розширення внутрішнього попиту. Фактично, мова йде про масштабну структурну перебудову економіки. Для цього заплановані кроки по створенню єдиного всекитайського ринку шляхом подолання місцевого протекціонізму та внутрішньої фрагментації. На це ж будуть спрямовані заходи з модернізації до «середнього та високого рівня» традиційних галузей промисловості – металургійної, нафтохімічної, суднобудівної, а також сприяння розширенню випуску високоякісної продукції легкою та текстильної промисловістю, підвищенню конкурентоспроможності будівельної галузі. Окремо зауважено на необхідності постійно посилювати конкурентні переваги в галузі рідкісноземельних металів. Варта уваги й згадка про «комплексне врегулювання “внутрішньої” (надмірної) конкуренції», а також плани розробити керівні принципи дотримання норм чесної конкуренції.
Значна увага на «Двох сесіях» була приділена питанням збереження навколишнього середовища, що розглядається в рамках курсу, проголошеного Сі Цзіньпинем, на розбудову «екологічної цивілізації з китайською специфікою». В ході «Двох сесій» був ухвалений новий екологічний кодекс, який 12 березня був затверджений указом лідера КНР та з 15 серпня 2026 р. вступить у силу. Серед запланованих кроків відзначимо: створення механізму галузевого контролю викидів вуглецю, визначення вимог до управління викидами вуглецю в ключових галузях та сферах, впровадження подвійного контролю викидів вуглецю. Зниження викидів вуглецю планується забезпечити в теплоенергетиці, чорній та кольоровій металургії, нафтохімії, хімічній промисловості, випуску будівельних матеріалів. Поряд з цим декларується, що буде посилена енергетична експертиза та оцінка викидів вуглецю для проектів основних фондів, буде впроваджуватися заміщення рівноцінними або меншими обсягами викидів вуглецю для нових, реконструйованих та розширюваних промислових проектів з високим енергоспоживанням та високими викидами. Відповідно, будуть розроблені правила та стандарти для розрахунку вуглецевого сліду продукції, планується оприлюднювати стандарти граничних викидів вуглецю для ключових продуктів та створити систему сертифікації та маркування викидів вуглецю продукції. У цілому, заявлена мета знизити вуглеродомісткість ВВП за п’ять років на 17% (зокрема, на 2026 р. поставлена мета скорочення викидів вуглекислого газу на одиницю ВВП приблизно на 3,8%). Також планується прискорити створення ринку торгівлі добровільними скороченнями викидів парникових газів.
Поряд з структурною перебудовою традиційного промислового сектору, був заявлений курс на прискорення розвитку нових галузей – інформаційні технології нового покоління, нові джерела енергії, нові матеріали, інтелектуальні підключені автомобілі на новій енергії, робототехніка, біомедицина, висококласне обладнання, авіакосмічна промисловість. У цьому контексті був озвучений індикатор, що частка доданої вартості ключових галузей цифрової економіки ВВП КНР має досягнути 12,5%, а середньорічний приріст витрат на НДДКР має скласти понад 7%.
Очікувано, що головним інвестором структурної перебудови економіки виступить держава. Ля Цянь заявив, що у 2026 р. витрати державного бюджету вперше досягнуть рекордних 30 трлн юанів (понад 4,3 трлн дол. США), що на 1,27 трлн юанів більше, ніж у 2025 р. Очікується деяке пом’якшення монетарної політики – будуть знижені норми обов’язкових резервів та відсоткові ставки. При цьому центральний уряд збільшить масштаби фінансових трансфертних виплат місцевим органам влади. Одночасно було заявлено: «Органи влади всіх рівнів повинні краще управляти своїми фінансами, створювати та вдосконалювати механізми збільшення доходів та скорочення витрат, активно відновлювати та використовувати існуючі ресурси та активи, суворо забезпечувати дотримання фінансової дисципліни, посилювати бюджетні обмеження, суворо контролювати загальні витрати, рішуче впроваджувати вимогу економного життя та забезпечувати використання кожної заощадженого юаня на ключові сфери розвитку та там, де вона терміново потрібна народу». Відзначимо й обіцянку прискорити реформу системи державних закупівель: деталі не наведено, відкритим є питанням, чи планується допуск до них іноземних учасників.
Поряд з цим, керівництво КНР вкотре підтвердило курс на відкритість національної економіки для зовнішніх інвесторів. Пріоритетом тут визначена сфера послуг, зокрема телекомунікації, інтернет, освіта, культура, охорона здоров’я. На початковому етапі будуть реалізовуватися відповідні пілотні проєкти. За їх підсумками обіцяно провести скорочення негативного переліку для доступу іноземних інвестицій.
Зовнішньополітичний аспект
В ході обговорення зовнішньополітичний пріоритетів на подальші п’ять років китайське керівництво вказувало на нові виклики, які стали результатом корекції балансу міжнародних сил та нового витка технологічної революції та промислової трансформації. Так, у Плані зазначено: «…Світ охоплений хаосом і змінами, турбулентність посилюється, геополітичні конфлікти легко виникають, глобальний дефіцит управління зростає, проблеми безпеки загострюються; односторонність і протекціонізм піднімають голову, загроза гегемонізму та силової політики зростає, міжнародний економічний та торговельний порядок стикається з серйозними викликами, енергія світового економічного зростання недостатня, ризики накопичуються; суперництво великих держав стає більш складним і напруженим, невизначеність та нестабільність зовнішнього середовища значно посилюються».
Очікувано, що шляхи вирішення вказаних міжнародних проблем розглядаються крізь призму ініціатив, озвучених в останні роки Сі Цзіньпінем, – Глобальну ініціативу розвитку, Глобальну ініціативу безпеки, Глобальну ініціативу цивілізації, Глобальну ініціативу управління, а також концепцію формування спільноти єдиної долі людства. Поряд з цим заявлено, що Китай готовий разом з міжнародним співтовариством виступати за рівноправний та впорядкований багатополярний світ і підтримує економічну глобалізацію. Анонсовано, що Китай буде активно пропонувати власні рішення для міжнародних правил у таких сферах як штучний інтелект, цифрова економіка, зелений та низьковуглецевий розвиток, космічний простір. На думку Пекіну необхідно посилювати міжнародну координацію макроекономічної політики, зокрема, G20 має відігравати роль головного форуму з міжнародного економічного співробітництва. Поряд з цим є згадка, що КНР буде сприяти розширенню впливу БРІКС та ШОС, брати активну участь у співпраці в рамках АТЕС та просувати будівництво Азіатсько-Тихоокеанської зони вільної торгівлі.
Окремо звернемо увагу на те, що Китай пообіцяв «сприяти координації та позитивній взаємодії між великими державами», підтримуючи загальну стабільність відносин між ними. Одночасно він постулює, що сам буде відігравати роль відповідальної великої держави, що передбачає більш активну участь у вирішенні глобальних проблем, таких як зміна клімату, транскордонна злочинність, кібербезпека, великі інфекційні захворювання, тероризм. Окремо зазначено, що КНР буде брати конструктивну участь у політичному врегулюванні міжнародних та регіональних гарячих точок. Ці та інші пріоритети були деталізовані міністром іноземних справ Ван Ї на спеціальній прес-конференції, проведеної 8 березня на полях «Двох сесій». Так, він констатував, що «у важливих міжнародних та регіональних справах Китай і Росія мають найширший стратегічний консенсус і найтіснішу стратегічну координацію, включаючи захист міжнародних правил і порядку». Щодо відносин КНР зі США зазначив, що «жодна зі сторін не може перебудувати іншу, але ми можемо вибрати, як ми хочемо взаємодіяти, тобто дотримуватися духу взаємної поваги, дотримуватися принципу мирного співіснування та прагнути перспективи взаємовигідної співпраці». Поряд з цим Ван Ї заявив, що з 2025 р. відносини між Китаєм та європейськими країнами відновлюють свою силу. А далі, сказавши, що у торговельно-економічних зв’язках Китай та Європа взаємодоповнюють один одного, зробив таку ремарку: «Ми раді бачити, як європейські друзі виходять з «маленького горища» протекціонізму та заходять у «фітнес-клуб» китайського ринку, щоб зміцнити свою силу та конкурентоспроможність». Міністр підкреслив особливі відносини КНР з Індією, Бразилією та іншими країнами Глобального Півдня. Проте, про Україну жодної згадки не було.
Говорячи про зовнішньополітичний інструментарій, звернемо увагу, що були заявлені плани сприяти інтернаціоналізації юаня – розширювати його використання в міжнародній торгівлі та інвестиціях, створити незалежну та контрольовану транскордонну платіжну систему в юанях, розвивати офшорний ринок юаня.
Серед пріоритетів плану на наступні п’ять років залишається розвиток ініціативи «Пояс і шлях». При цьому окреслена необхідність інтенсифікації поєднання стратегій з країнами-учасницями цієї ініціативи, забезпечення взаємопов’язаності інфраструктури, погодження правил та стандартів, а також зближення народів країн-учасниць. Серед конкретних напрямів згадані: розвиток залізничного сполучення Китай-Європа, будівництво Транскаспійського міжнародного транспортного коридору, реалізація проєктів залізниць Китай-Киргизстан-Узбекистан та Угорщина-Сербія, інтегрований розвиток портів, судноплавства та торгівлі в рамках «Морського шовкового шляху», розбудова «Повітряного шовкового шляху», посилення співпраці у створенні космічного інформаційного коридору.
Значна увага приділена просуванню китайської soft power на міжнародній арені. Так, у Плані зазначено: «Прискорювати формування китайського дискурсу та китайської наративної системи, підвищувати ефективність міжнародної комунікації, посилювати зовнішні культурні обміни та співпрацю, демонструвати достовірний, привабливий та шанований образ Китаю». Відзначу і такий пункт: «Розвивати глобалізовані, ринково-орієнтовані та професіоналізовані суб’єкти міжнародної комунікації, посилювати спроможність основних ЗМІ до міжнародної комунікації, формувати матрицю міжнародної комунікації аудіовізуальних медіа, сприяти інтернаціоналізації платформ соціальних медіа, просувати глобалізоване, регіоналізоване та сегментоване вираження китайських історій та китайського голосу». Окремо підкреслимо плани спряти розвитку закордонної китаєзнавчої науки та одночасне посилення регіонознавчих та країнознавчих досліджень у самому Китаї.
Безпекові та воєнно-політичні аспекти
Варто врахувати, що Китай розглядає безпековий сектор комплексно, не зводячи його до, скажімо, військової складової. Наведу слова такі слова Лі Цяна, які гарно характеризують китайські погляди на цю сферу: «Безпека є передумовою розвитку, а розвиток є гарантією безпеки». Відповідно, у п’ятирічному плані значний акцент зроблений саме на забезпеченні національної економічної безпеки, що зокрема передбачає посилення забезпечення стратегічними матеріалами, запобігання та усунення великих ризиків, зосередження на нових галузях, нових бізнес-форматах, підвищення спроможності запобігати ризикам у слабких ланках тощо. Тобто мова йде про розбудову системи національної стійкості.
У своєму звітному виступі, говорячи по забезпечення національної безпеки, Лі Цянь особливо виділив посилення продовольчої безпеки, а саме розширення зерновиробних потужностей, та гарантування постачання енергетичних та інших ресурсів. Так, на 2026 р. передбачається, що сукупні зерновиробні потужності становитимуть приблизно 725 млн тонн, а сукупні виробничі потужності енергетичного сектора– 5,8 млрд. тонн умовного палива. Серед шляхів зменшення загроз національній економічній безпеці згадано «запобігання на початковому етапі, прогнозування, раннє попередження та раннє коригування, впорядковане усунення ризиків у сфері нерухомості, місцевих боргів, малих та середніх фінансових установ», а також вдосконалений нагляд за системно важливими фінансовими установами та посилення макропруденційного управління в таких сферах, як фінансові ринки та транскордонний рух капіталу.
Щодо розвитку збройних сил, то на полях «Двох сесій» традиційно відбувається зустріч китайського керівництва з представниками силового сектору. 7 березня Сі Цзіньпін, приймаючи участь у пленарному засіданні делегації НВАК та Збройних поліцейських сил, закликав зосередити зусилля на стабільній та довгостроковій модернізації національної оборони та збройних сил, у тому числі за рахунок проведення реалістичної бойової підготовки. При цьому лідер КНР (він також очолює Центральну військову раду) особливий акцент зробив на антикорупційній повістці: «…У війську не повинно бути нікого, хто приховує нелояльність до партії, і не повинно бути місця, де б могли сховатися корумповані елементи. Боротьба з корупцією має бути рішуче просунута. На початку 15-ї п’ятирічки необхідно встановити суворий нагляд та жорсткі правила, ретельно контролюючи такі ключові аспекти, як рух коштів, здійснення влади та контроль якості». Він виступив за посилення нагляду за великими проектами, зокрема спільного військово-цивільного нагляду, закликав до реформи управління військовим бюджетом, досягнення динамічного балансу між військовими витратами та попитом, а також посилення усього ланцюга контролю за використанням коштів та оцінки ефективності, щоб забезпечити ефективне використання кожного юаню.
Після зустрічі з Сі Цзіньпінем з військовиками речник делегації НВАК та Збройних поліцейських сил Чжан Сяоган акцентував, що пріоритетами на 2026-2030 рр. будуть: по-перше, розбудова політично сильної армії; по-друге, розвиток передових бойових можливостей; по-третє, вдосконалення системи керівництва та управління НВАК; по-четверте, подальша розбудова інтегрованої національної стратегічної системи та можливостей шляхом покращення військово-цивільного управління, формування інноваційної екосистеми в нових галузях, прискорення розбудови мобілізаційних можливостей національної оборони тощо.
У п’ятирічному плані деякі із зазначений пріоритетів були деталізовані, зокрема згадані наступні напрями:
сприяти масштабованому, практично-орієнтованому та системному розвитку бойових сил нових сфер та нових якостей, прискорювати розбудову безпілотних інтелектуальних бойових сил та сил протидії їм, посилювати модернізацію традиційних бойових сил.
координувати розбудову та застосування мережевих інформаційних систем, посилювати розробку та використання ресурсів даних, формувати інтелектуальну військову систему.
прискорювати розбудову сучасної логістики.
впроваджувати важливі проекти оборонного розвитку, активізувати інновації в оборонних технологіях та трансформацію передових технологій, прискорювати розвиток передових озброєнь та військової техніки.
прискорювати розбудову стратегічних спроможностей у нових сферах, вдосконалювати “зелений канал” для передачі передових науково-технічних досягнень від цивільних до військових, сприяти ефективній інтеграції та двосторонньому стимулюванню нових продуктивних сил та нових бойових спроможностей.
створювати передову систему оборонної науково-технічної промисловості, оптимізувати розміщення оборонної науково-технічної промисловості, вдосконалювати систему управління закупівлями озброєнь, просувати уніфікацію військових та цивільних стандартів.
Насамкінець, звертає на себе увагу, що в ході «Двох сесій» був очікувано підтверджений принцип «одного Китаю». І хоча при цьому було зазначено, що будуть «завдаватися рішучі ударів по сепаратистським силам, які виступають за так звану «незалежність Тайваню», все ж таки, основний акцент, як у виступах керівників КНР, так і п’ятирічному плані, був зроблений на сприянні мирному розвитку відносин між двома берегами Тайванської протоки.
***
У цілому, говорячи про результати цього річних «Двох сесій», можна констатувати, що в КНР запущений амбіційний курс на структурну перебудову економіки у напрямі підвищення її технологічної спроможності, як шляхом усунення надмірної внутрішньої конкуренції та за рахунок кардинальної модернізації традиційної обробної промисловості, так і через створення нових галузей. Вочевидь, що найближчі п’ять років основна увага китайського уряду буде приділення розгортанню вказаного курсу, а основні результати будуть отриманні за горизонтом 2030 р. Можна прогнозувати, що принаймні до того періоду значних коливань зовнішньополітичного та воєнно-політичного курсу Пекіну не буде – у цих ділянках основні зусилля будуть спрямовані на забезпечення сприятливих умов для національного соціально-економічного розвитку та модернізації силової складової. Тобто Китай буде намагатися свідомо залишатися простором політичної та економічної стабільності на тлі посилення міжнародної турбулентності.
Володимир Головко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України