Стратегічні завдання, які ставив перед собою та підприємством на початку 2023 року топменеджмент ОГХК, не виконано.
Про це повідомляє Апостроф.
Як зазначається, керівник держкомпанії Д.Каландадзе навесні 2023 року обіцяв розробити стратегію розвитку, прибрати посередників та укласти прямі угоди зі споживачами продукції, збільшити ресурсну базу, продати 170 тис. тонн продукції, отримати 50 млн дол. виручки, вийти на довоєнні обсяги виробництва та запустити зупинені гірничо-збагачувальні комбінати.
У березні ж 2024 перший заступник голови правління ОГХК Є.Перелигін заявив, що “попри усі складнощі воєнного часу, компанії вдалося відвантажити понад 102 тис. тонн продукції, повністю позбутися боргів по зарплаті та електроенергії, залучити серію передплат за готову продукцію, відкрити нові шляхи постачань для кінцевих споживачів світового рівня і т.і.”.
Проте, як підкреслюють у ЗМІ, “ОГХК завершила рік зі збитками в розмірі 12,7 млн дол., падінням продажів на 12 млн дол., зниженням рентабельності на 23%, падінням випуску готової продукції на 41%, скороченням робочих місць на 9-10% та триваючим простоєм гірничо-збагачувальних комбінатів”.
Журналісти зауважують, що ОГХК “має заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 2 711 430.43 грн, її філія “Вільногірський ГЗК” – 627 402.24 грн, “Іршанський ГЗК” – 11 137.44 грн… ІГЗК простоював увесь 2023 рік та виробив близько 20 тис. тонн ільменіту, замість 200 тис. тонн., в той час, як ВГМК вже другий рік поспіль продовжує працювати в режимі “два тижні на місяць”.
При цьому плани щодо відвантажень продукції новим іноземним покупцям також виявилися “видаванням бажаного за дійсне”.
“З травня вдалося реалізувати лише 30 тис. тонн ільменіту ІГОКу на чеську компанію Precheza та 35 тис. тонн ільменіту ВГМК на американську Сhemours… Новий склад правління компанії пішов тією ж дорогою, що й більшість сумнозвісних попередників – у непрозору дрібну торгівлю із різними трейдерами-дебютантами, більшість з яких має явне українське коріння, як в польських компаніях Timr і Agroorganika, австрійській A5 trading, швейцарській Cowax”, – йдеться у матеріалі.
Через неефективну систему експортного контролю, продукція ОГХК нібито потрапляє на підсанкційні ринки.
“У вересні-жовтні 2023 на запит Agroorganika Polska Sp.z.o.o, через KS Terminal (Рига, Латвія) для MSC Agency (Індія, порт Мумбай), було відвантажено великі партії рутілового, цирконового та дистен-сіліманітового концентратів… MSC Agency є підрозділом судноплавної компанії й не може бути кінцевим споживачем продукції, Індія взагалі є найбільшим світовим продавцем сіліманіту і раніше ніколи його не купляла в Україні. Вірогідно, цей товар було перевантажено, перефасовано та відправлено в Санкт-Петербург.
Ще одним покупцем продукції ОГХК через компанію-посередника “TIMR” стала французька Pousseur SAS, яка у вересні-жовтні придбала 579 тонн дистен-сіліманіту КДСЗ и КДСП, половина якого була нетипового помолу марки “К”… Партія значно перевищує дворічні можливості споживання французів і що нехарактерний помол марки “К” було спеціально колись розроблено для білоруської компанії “Полоцк-Стекловолокно”….Французькі виробники скловолокна взагалі ніколи не використовують порошок, а лише пісок КДСЗ. Частина цієї партії концентрату опинилася на білоруському заводі зварювальних електродів “Ватра”, а частина могла потрапити на виробництва російської “Объединенной двигателестроительной корпорации”, яка до війни купляла КДСП виробництва ОГХК для виробництва авіаційних і ракетних двигунів”, – пише ЗМІ.
За 2023 керівництвом і юристами ОГХК не було зроблено заходів щодо нарощування ресурсної бази та відновлення контролю держави над втраченими Селищанським родовищем на Житомирщині та Матронівською дільницею. Родовища знаходяться на балансі ГЗК “DF-group”.
“За рік роботи, команда “Каландадзе-Перелигіна” не лише не покращила показники фінансово-економічної ефективності ОГХК і не навела лад в питаннях виробництва, але й привела раніше рентабельний держактив до скрутного фінансового становища напередодні Великої приватизації”, – наголошують у ЗМІ.