Українська металургія у 2026 році може знизити виплавку сталі до 6,3-6,6 млн т проти 7,41 млн т у 2025-му. Про це йдеться в аналітичному огляді глобального ринку сталі, опублікованому на UAprom.
Головною причиною падіння виробництва має стати запровадження Євросоюзом механізму прикордонного вуглецевого коригування – CBAM. Саме ринок ЄС є ключовим майданчиком збуту для українських гірничо-металургійних підприємств.
За розрахунками аналітиків, втрати вітчизняних метпідприємств від запровадження CBAM у 2026-2030 роках перевищать $300 млн щорічно. Це пов’язано з необхідністю сплачувати за викиди CO₂ при виробництві сталі для експорту до Євросоюзу.
Ці втрати навряд чи вдасться компенсувати за рахунок інших ринків, адже в глобальній економіці відбувається спад попиту на сталь. Великою мірою він спричинений американськими сталевими тарифами у розмірі 50%. Проте протягом цього року певну компенсацію вітчизняним металургам може забезпечити зростання внутрішнього споживання до 4 млн т проти 3,7 млн т у 2025 році.
Очікується, що попит на сталь в Україні підживлюватиметься відбудовою зруйнованої інфраструктури та програмами розвитку оборонно-промислового комплексу. Проте значна частина цього приросту покриватиметься імпортною продукцією, як це було торік, вказує автор аналітичного огляду.
Як раніше повідомляв UAprom, українські металургійні підприємства у січні-грудні 2025 року скоротили виробництво сталі на 2,2% у річному обчисленні. За цей період було виготовлено 7,41 млн т сталі, тоді як за 12 місяців 2024 року – 7,57 млн т.