Новий закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», що був підписаний президентом Володимиром Зеленським 6 серпня, сприятиме інтеграції до ринку Європейського Союзу та залученню іноземних інвестицій у відновлення металургійних і гірничодобувних підприємств України. Водночас документ вимагає від бізнесу більш швидкої екологічної модернізації, ніж очікувалося раніше, що є проблематичним через виклики воєнного часу.
Наводимо скорочений та відредагований переклад матеріалу Fastmarkets, який містить позицію українських металургійних компаній стосовно нового регулювання та розповідає про їх плани «зеленої» модернізації.
Закон про запобігання промисловому забрудненню покликаний привести українське законодавство у відповідність до директиви ЄС 2010/75/EU щодо промислових викидів. Це зробить низку процедур в Україні більш зрозумілою для іноземних компаній та сприятиме залученню зовнішніх інвестицій у відбудову металургійної галузі.
Хоча імплементація нових законодавчих норм вимагатиме від українського бізнесу напруження всіх ресурсів через досить амбітні цілі, прописані в документі. Зокрема, передбачається, що протягом чотирьох років з моменту набрання законом чинності промислові підприємства мають отримати інтегрований екологічний дозвіл, який встановлюватиме для них питомі нормативи викидів та відходів.
«Новий закон викликає занепокоєння через [короткий] час, відведений на модернізацію, і економічний тиск, який він чинитиме на Метінвест. [Умови], за яких найкращі доступні технології [обов’язкова вимога] повинні бути впроваджені, і має відбутися виведення з експлуатації застарілого обладнання, можуть бути проблемою під час війни», – зазначив представник компанії в коментарі виданню.
До жовтня 2028 року, коли спливає термін подачі заявок на отримання дозволу, бізнес має виконати велику кількість підготовчих дій, зазначили в «ArcelorMittal Кривий Ріг». Також до цього часу треба розробити інвестиційний план, що включає потенційні джерела фінансування, які будуть використовуватися для модернізації обладнання відповідно до найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ).
«В умовах воєнного стану, коли компанії економічно нестабільні, [ці вимоги] будуть надзвичайно складними», — заявили в AMKR. «[Незрозуміло], як [ми зможемо здійснити] екологічну модернізацію, і які міжнародні компанії будуть готові відвідати Україну [для виконання] будівельних та інженерних робіт».
Залучення інвестицій під проекти екологічної модернізації в Україні може бути ускладнене через постійні ризики обстрілу чи руйнування активів, додали в Метінвесті.
«Зелені» амбіції українських металургів
ЄС є основним ринком збуту металургійної продукції, виробленої в Україні, тож екологічна модернізація є неминучою для тих компаній, які хочуть продовжувати торгувати з Євросоюзом, що вже здійснив низку кроків на шляху до нульових викидів.
Зараз в ЄС триває реформа системи торгівлі дозволами на викиди вуглекислого газу, яка передбачає поступову відмову від безкоштовних дозволів. Тож європейські компанії, які не зможуть знизити викиди до нормативного рівня, будуть змушені платити за перевищення показників. Паралельно реформа передбачає запровадження CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), що встановлює мито на продукцію з високим рівнем викидів вуглецю, яка імпортується до ЄС з країн поза блоком. Розмір такого мита буде залежати від вартості дозволів на викиди вуглецю. Зараз вони торгуються на рівні 65-70 євро/тонну CO2, хоча очікується, що після відмови від безкоштовних дозволів їх вартість підскочить до 200-250 євро/тонну CO2. У коментарі Fastmarkets Метінвест зазначив, що середній показник викидів CO2 по підприємствам групи у 2022 році був на рівні 2,45 тонн на тонну сталі. АМКР відмовився надати відповідні дані.
Очевидно, що запровадження CBAM напряму впливатиме на спроможність українських металургійних компаній продовжувати свою діяльність, тож переважна більшість з них уже має плани з модернізації виробництва для зниження шкідливих викидів.
І Метінвест, і АМКР виробляють сталь доменним методом, хоча розглядають можливість переходу на використання електродугових печей або інших технологій, які допоможуть зробити виплавку сталі більш екологічною. Зокрема, у Метінвесті звернули увагу на покращення якості залізорудної продукції до рівня, який дозволить використовувати її під час виробництва сталі методом прямого відновлення заліза.
«Наприклад, Центральний гірничо-збагачувальний комбінат вже може виробляти 2,3 млн тонн [на рік] високоякісних окатишів. У Кривому Розі плануємо спроектувати потужності з виробництва чавуну прямого відновлення і гарячого брикетування», – зазначила компанія.
Водночас реалізація екологічних програм, спрямованих на заміну технологій виробництва, стане можливою лише після закінчення військових дій, зазначили представники компаній у коментарі Fastmarkets.