Світовий ринок сталі у 2025 р. зміг повернутися до рівноваги. У січні-листопаді виплавка зменшилася на 2%, до 1,662 млрд т. За весь 2024 р. показник знизився лише на 0,9%, до 1,839 млрд т. Тобто скорочення виробництва минулого року прискорилося. При цьому споживання сталі залишилося на рівні 2024 р. — 1,749 млрд т, за оцінками асоціації World Steel.
Таким чином досягнуто балансу глобального попиту та пропозиції. І це головний підсумок 2025 р. для сталевої індустрії. Проте на регіональних ринках все ще зберігаються системні перекоси, які впливатимуть на виробничу динаміку в поточному році.
Вплив попиту
World Steel очікує у 2026 р. відновлення попиту на сталь у світі на 1,3%, до 1,773 млрд т. Це передбачає нарощування виплавки.
“Цей позитивний прогноз підкріплюється продемонстрованою стійкістю світової економіки, активністю державних інвестицій, що зберігається, в інфраструктуру в більшості найбільших економік світу і очікуваним пом’якшенням умов фінансування”, — коментує голова Світового економічного комітету зі сталі Альфонсо Ідальго де Кальсеррада.
Але даний прогноз виглядає надмірно завищеним. Насамперед для Євросоюзу та Великобританії, де споживання має покращитися на 1,3% за підсумками 2025 р., із прискоренням до 3,2% у 2026 р. Для такого оптимізму немає підстав.
У 2024 р. випуск легкових авто в ЄС знизився на 6,2%, до 11,408 млн од. У 2025 р. кризові явища в галузі не були подолані, ознак відновлення не спостерігається. У будівельному секторі обсяги виробництва у 2024 р. впали на 2%. За 2025 р. має бути приріст на 0,1%, за оцінкою європейської металургійної асоціації EUROFER. Проте у більшості місяців Євростат зафіксував негативну динаміку.
Ставки за автомобільними та іпотечними кредитами в Євросоюзі все ще втричі вищі за доковідний період. Це зумовлює слабкий попит на нові авто та житло з боку домогосподарств.
Схожа ситуація в США, де прогнозується зростання споживання сталі на 1,8% у 2025 р. та у 2026 р. Але головним драйвером виступатимуть державні інвестиції в інфраструктуру. Розраховувати на приватні витрати немає підстав.
Борг американських домогосподарств у III кварталі підвищився на $197 млрд кв./кв., до рекордних $18,6 трлн. З них $13,07 трлн — іпотечна заборгованість, ще $1,66 трлн — автокредити. На позики з простроченням 90 днів і більше припадає 33% від загального обсягу. Отже, тут у покупців дуже серйозні проблеми.
Тому S&P Global Mobility прогнозує у 2026 році зниження продажів нових легкових автомобілів у США до 15,3 млн од. порівняно з 16,1 млн од. у 2025 р. За оцінками Американського інституту архітекторів (AIA), у 2026-2027 рр. обсяги будівництва в США не збільшуватимуться. Будівельна галузь та автопром — головні споживачі довгого та плоского прокату відповідно.
Попит на сталь у КНР продовжить зниження. За оцінкою World Steel, на 2% у 2025 р. та на 1% у 2026 р. Це пов’язано з поступовим переходом китайської економіки до постіндустріальної моделі. Зараз офіційний Пекін робить акцент на розвитку високотехнологічних галузей — таких, як виробництво мікрочипів, та на інформаційних технологіях. Це задекларовано у проєкті 5-річного плану розвитку Китаю на 2026-2030 рр., ухваленому ЦК КПК і опублікованому наприкінці жовтня 2025 р.
Інвестиції в транспортну інфраструктуру, основний драйвер будівельної галузі, поступово знижуються. У 2024 р. показник склав $540 млрд, план на 2025 р. — $520 млрд. Найімовірніше, у 2026 р. відбудеться нове скорочення.
Автопром, відповідно до нового 5-річного плану, вперше з 2011 р. не потрапив до переліку стратегічно значущих галузей економіки. Це означає згортання держпідтримки, без якої місцевим автовиробникам важко конкурувати на зарубіжних ринках. Падіння завантаження потужностей автозаводів спричинить подальше послаблення попиту на листовий прокат у КНР.
Серед головних регіональних ринків тільки індійський має хороший потенціал. World steel оцінює зростання споживання сталі в Індії на 9% у 2025 р. та у 2026 р. Але й тут є нюанси. Дійсно, уряд країни та регіональна влада реалізують масштабні програми інфраструктурного та житлового будівництва.
Наприклад, програма Pradhan Mantri Awaas Yojana-Gramin (PMAY-G), що фінансується Міністерством сільського розвитку, передбачає будівництво 49,5 млн будинків у країні до березня 2029 р. Однак через проблеми з виділенням коштів за підсумками 2024-2025 ФР вона виконана лише на 13%.
Досить суперечливо в цьому контексті виглядає податкова реформа, проведена у вересні 2025 р. Уряд зменшив ставку ПДВ з 28% до 18% за широким спектром товарних позицій, включаючи автомобілі та будматеріали.
З одного боку, це робить нові авто, житло та побутову техніку доступнішими для домогосподарств. До того ж їхня купівельна спроможність зросла завдяки зниженню ПДВ з 12-18% до 5% для великого асортименту продуктів харчування, а також на медичні, страхові послуги тощо.
З іншого боку, зниження податкових надходжень до федерального та регіональних бюджетів створює ризики для виконання великої кількості держпрограм, що стимулюють попит на готову сталь. Включаючи держсубсидії при обміні старих авто та побутової техніки на нові, а також знижки на сплату транспортного податку.
Незначне підвищення попиту на сталь в Африці та Латинській Америці, на 5,5% та 5%, до 43 та 50 млн т відповідно, не зможе компенсувати проблеми на головних регіональних ринках.
Певну підтримку сталевого споживання буде надавати розвиток глобальної вітроенергетики, яка має високу металоємність. У 2025 р. приріст світових вітроенергетичних потужностей склав 170 ГВт, досягнувши 1268 ГВт, за оцінками консалтингової компанії Wood Mackenzie. Її аналітики вважають, що до 2030 р. показник збільшиться до 2000 ГВт. Але треба враховувати, що 69% глобального приросту забезпечує Китай.
Ось чому World Steel, найімовірніше, доведеться переглянути свій прогноз глобального споживання сталі у 2026 р. у бік зниження. А отже, і для нарощування сталевого виробництва немає передумов.
Вплив торговельних обмежень
Тарифні бар’єри — другий головний фактор, який визначатиме стан галузі у 2026 р. Ще у 2024 р. кількість антидемпінгових розслідувань щодо металопродукції зросла у 5 разів, до 81, за даними Комітету зі сталі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). На даний момент по всьому світу в активній стадії перебуває вже понад 100 процедур, що стосуються різних категорій готового прокату та метизів.
Близько 80% усіх розслідувань спрямовані проти азійських виробників, при цьому понад 33% припадає на продукцію з Китаю. Лідерами за кількістю активних справ є Євросоюз, США, Бразилія, Мексика, Індія та Туреччина. Окремим рядком ідуть посилення Євросоюзом механізму квотування сталевого імпорту та введення США додаткових мит у розмірі 50% на ввезення всіх видів металопродукції у 2025 р.
У поточному році ситуація ще більше погіршиться. Насамперед за рахунок застосування СВАМ на території Євросоюзу з 1 січня та майбутнього перегляду Єврокомісією Плану загальних захисних торговельних заходів (Safeguards). Оновлений документ має набрати чинності з 1 липня.
На посилення протекціонізму в глобальній металоторгівлі впливають об’єктивні та суб’єктивні причини. До першої категорії належить слабкість валют країн, що розвиваються, відносно долара США та євро. Тому електроенергія в Індії та Китаї, наприклад, коштує в 3–5 разів дешевше, ніж у Євросоюзі. Аналогічно із витратами на оплату праці. Усе це відображається у кінцевій собівартості металопродукції.
До другої категорії слід зарахувати надання держбанками позик за цінами, нижчими від ринкових, для металургійних компаній, субсидовані ціни на енергоносії, прямі гранти та пільговий податковий режим. У цих умовах країни, які не використовують подібні механізми, можуть зберегти свою сталеливарну промисловість лише зводячи загороджувальні бар’єри на шляху імпорту.
Його потоки залишаються потужними на тлі надлишку сталевих потужностей у Південно-Східній Азії. Китай, як і раніше, є головним джерелом проблеми. Надлишкові сталеві потужності в КНР становлять близько 200 млн т на рік. У світовому масштабі вони налічували 602 млн т у 2024 р. За розрахунками Комітету зі сталі ОЕСР, до 2027 р. показник зросте до 721 млн т.
Зниження внутрішнього попиту на сталь змушує виробників дедалі більше продукції відправляти на експорт Насамперед це стосується Китаю, який за підсумками січня-листопада 2025 р. збільшив зарубіжні відвантаження на 6,7%, до рекордних 107,7 млн т. З огляду на триваюче скорочення споживання сталі економікою КНР можна припустити, що в поточному році показник також значно перевищить 100 млн т.
До традиційного китайського аспекту може додатися індійський. Уже у 2025 р. затримки з бюджетним фінансуванням програм розвитку призвели до скорочення закупівель будівельними компаніями та різкого зниження цін на арматуру та сортовий прокат У цих умовах металургійні компанії Індії розпочали активну експансію на зовнішній ринок. У квітні-листопаді 2025 р. індійський сталевий експорт злетів на 31%, до 5,77 млн т.
Цей обсяг є непорівнянним із китайським. Але, враховуючи амбітні плани Нью-Делі щодо нарощування сталеплавильних потужностей до 300 млн т до 2030 р., Індія зовсім скоро може стати наступним фактором волатильності світових цін на сталь. Звідси висновок про неминуче збільшення у 2026 р. існуючих тарифних бар’єрів та появу нових, що погіршують умови глобальної металоторгівлі.
Це негативно вплине на українську металургію, яка у 2026 р. може знизити виплавку сталі до 6,3-6,6 млн т порівняно з 7,4 млн т у 2025 р. Оскільки це експортно орієнтована галузь, головними перешкодами для зростання будуть американські сталеві тарифи 50% та європейський СВАМ. Ринки ЄС та США є ключовими майданчиками збуту для метпідприємств з України. Їхні втрати від СВАМ у 2026-2030 pp. перевищать $300 млн на рік, за розрахунками аналітиків.
Відновлення руйнувань, пов’язаних з російськими обстрілами, а також будівництво нових оборонних споруд та інші програми ВПК можуть збільшити внутрішній сталевий попит у 2026 р. до 4 млн т проти 3,7 млн т у 2025 р. Але тут треба враховувати, що значна частина цього приросту буде покриватися за рахунок імпортної метпродукції. Як це відбувалося у 2025 р.