Уряд України ініціював додаткові переговори із представниками Єврокомісії щодо режиму та особливостей застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський під час круглого столу ГМК-Центру “Вплив CBAM на економіку та ГМК України 2026–2030”.
Механізм, що набрав чинності із січня 2026 року, передбачає стягнення додаткового мита при імпорті вуглецевоємних товарів до ЄС. Україна тривалий час обговорювала із ЄС можливість отримання відстрочки застосування CBAM щодо українських товарів з огляду на війну як форм-мажорну обставину, що не дає змоги українським компаніям повноцінно провести екологічну модернізацію та зменшити викиди вуглецю, щоб постачати продукцію в ЄС без сплати “вуглецевого податку”. Однак Єврокомісія не погодилась на застосування форс-мажору та запровадила CBAM для України без жодних виключень та відтермінувань.
Цим рішенням Єврокомісія прирівняла умови ведення бізнесу в Україні до умов, в яких працюють металурги в Туреччині чи Китаї, зауважив Кисилевський. Він вважає, що європейські чиновники, відповідальні за цей напрямок, поводяться так, ніби «не дуже знають про те, що в Україні війна», і наголосив, що досвід українського бізнесу та експертні оцінки доводять – CBAM вже чинить дуже суттєвий негативний вплив на український експорт.
Депутат згадав, що раніше від Єврокомісії лунали заяви, нібито українським компаніям доведеться лише подавати звітність, а платежі не перевищуватимуть 1–2 євро за тонну продукції, проте реальні розрахунки українських підприємств показали, що витрати становитимуть 50–80 євро за тонну, що є «суттєвим ударом» по конкурентоздатності на ринку ЄС.
Проблемним також є питання верифікації даних щодо фактичних обсягів викидів вуглецю, які надають українські компанії. Зокрема, процедура визнання українських верифікаторів у ЄС є складною, зрегульованою і довготривалою. Водночас європейські компанії також мають процедурні складнощі із акредитацією, а також зважають на безпекові ризики і не поспішають їхати в Україну. Це створює ситуацію, коли українські виробники змушені використовувати дефолтні значення викидів, які часто є завищеними та передбачають максимальні платежі.
“За моєю інформацією, уряд на початку року ініціював додаткові переговори з Єврокомісію з цього приводу. Дуже важливо, щоб вони призвели до певного прогресу. В мене поки що нема інформації, чи цей прогрес там передбачається, чи ні. В противному випадку буде дуже складно зрозуміти, чому наші друзі і союзники іноді поводяться як вороги”, – зауважив нардеп.
На його думку перспектива все ж отримати відтермінування по CBAM є вкрай невизначеною, однак він позитивно оцінив можливість зняти проблемні питання щодо верифікації в процесі діалогу між Києвом і Брюсселем.