Група Метінвест з початку року втратила замовлення на постачання до Євросоюзу понад 240 тис. тонн заготовки та довгого прокату через запровадження в ЄС механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що передбачає стягнення додаткового мита при імпорті вуглецевоємних товарів до ЄС. Такі дані озвучив керівник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора Метінвесту Сергій Скорбун під час круглого столу ГМК-Центру “Вплив CBAM на економіку та ГМК України 2026–2030”.
Крім того, компанія планувала відвантажити до країн ЄС 600 тис. тонн чавуну, однак ці постачання також не були акцептовані європейськими клієнтами через високі ризики та невизначеність навколо СВАМ, зокрема, щодо індикативних значень викидів СО2 та кінцевої суми СВАМ-платежів. “Під ризиком перебуває ще близько 2 млн тонн плоского продукту”, – додав Скорбун.
Втрата клієнтів в ЄС є критичною для Метінвесту, оскільки 40% продукції компанія експортує до країн Євросоюзу. Водночас на європейському ринку, за спостереженням Скорбуна, вже почалися процеси заміщення української сталі продукцією із таких країн як Малайзія, Філіпіни, Туреччина та ін., які мають новіші потужності. Завдяки використанню електродугових печей виробники із цих країн матимуть нижчі СВАМ-платежі, ніж українські.
“Ми розуміємо, що різниця [CBAM-платежів] між електрометалургійним заводом і традиційним виробництвом [у доменній печі] може бути від 20 до 60 євро на тонну. Відповідно, у світі є виробники, які нічого не зробили [заходів екологічної модернізації] і раніше не розглядали європейський ринок, через те, що він далеко, зараз раптово отримали таку серйозну конкурентну перевагу в ЄС”, – зазначив Скорбун.
Найбільший негативний вплив від CBAM Метінвест очікує у сегменті довгого прокату, де “занепад буде відбуватись максимально швидко”. Сегмент плоского прокату, за очікуваннями Скорбуна, “протримається трошки довше”. Однак загалом, якщо режим застосування CBAM для України не буле послаблено, європейський ринок зможе швидко замінити українську продукцію, яка буде обтяжена додатковими екологічними платежами, металом із альтернативних джерел, вважає представник Метінвесту.
Водночас для металургійної галузі та української економіки загалом це матиме вкрай негативні наслідки. Найбільшим ризиком для Метінвесту є зупинка комбінату Каметсталь. Якщо через CBAM продукція підприємства стане неконкурентною на ринку ЄС, роботу втратять близько 8 тис. працівників. Це також втрата 2 млрд грн податкових платежів на рік, 5% вантажних перевезень “Укрзалізниці”, 2–2,5% передачі електроенергії в мережі “Укренерго”.
Наразі можливості компанії інвестувати в екологічну модернізацію виробництва відсутні через війну, зростання поточних витрат, обмежений доступ до ресурсів в Україні та за кордоном. Тож Метінвест закликав уряд відновити переговори з Єврокомісією щодо повного виключення України з-під дії СВАМ щонайменше до кінця воєнного стану. Також пропонується запровадити спеціальний механізм на 5–10 років після завершення війни, який дозволить українським виробникам використовувати кошти, сплачені як вуглецевий податок, для закупівлі європейського обладнання, необхідного для модернізації виробництва.
Під час виступу на круглому столі гендиректор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо повідомив, що його компанія була змушена повністю зупинити експорт металопродукції до ЄС після запровадження СВАМ. “У 1 кварталі 2016 року ми мали відвантажити близько 300 тис. тонн продукції до Європи, і ці замовлення були повністю скасовані. Для нашого заводу це як нокаут”, – зазначив він, пояснивши, що покупці не були готові платити додаткові СВАМ-платежі розміром 60-90 дол./т продукції.
Згідно з дослідженням ГМК-Центру, яке представили під час круглого столу, СВАМ призведе до падіння ВВП України лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) на 2,1% до 2030 року. Аналітики прогнозують повне припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Втрати від припинення експорту оцінюються в 1,75 млрд дол. Втрата експортних можливостей до ЄС матиме негативний вплив на кооперацію в ланцюгах постачання між українським і європейським бізнесом, коли заготовка з України постачалась на перекатні заводи в ЄС.