Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі 22 травня ухвалила рішення про порушення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Турецької Республіки, Соціалістичної Республіки В’єтнам, Республіки Корея та Республіки Індія. Відповідне оголошення було офіційно опубліковане в «Урядовому кур’єрі».
Розслідування було ініційоване за скаргою українських виробників металопродукції ТОВ «Модуль – Україна» та ТОВ «Полістіл». Воно стосується наступної продукції: прокат плоский з вуглецевої сталі, плакований, з гальванічним або іншим покриттям, що класифікується у товарних підпозиціях 7210 70, 7210 90 та 7212 40 згідно з УКТ ЗЕД (за виключенням прокату плоского з вуглецевої сталі покритого оловом (жерсть біла або луджена жерсть біла) товщиною 0,14-0,28 мм (включно з товщиною шару покриття з олова), з нанесеним літографованим зображенням та/або захисним покриттям з лаку, що використовується для виробництва металевої (жерстяної) харчової тари й упаковки та постачається у формі листів максимальним розміром 1 000 на 1 000 мм, який класифікується за кодом 7210 70 10 00 згідно з УКТ ЗЕД).
Розглянувши скаргу українських виробників, МКМТ дійшла висновку, що в ній наведено достатньо доказів, які можуть свідчити про імпорт прокату з покриттям із Туреччини, В’єтнаму, Південної Кореї та Індії за демпінговими цінами. МКМТ також погодилась із тим, що обсяги такого імпорту були значними і загрожують нанесенням істотної шкоди національному товаровиробнику.
Зокрема, зазначається, що за період дослідження (2022 р. – 2024 р.) обсяги імпорту до України прокату із покриттям із Туреччини, В’єтнаму, Південної Кореї та Індії зросли у 4,5 раза. При цьому середньозважені ціни імпорту із цих країн мали тенденцію до зниження, і з 2023 року були значно нижчими за середню ціну подібного товару заявників. Це, як зазначається, перешкоджало зростанню цін на подібний товар на внутрішньому ринку, яке мало б місце за умови відсутності демпінгового імпорту.
«Українська промисловість, у тому числі ринок прокату, функціонує в умовах тривалої повномасштабної збройної агресії та перебуває у вразливому стані, зумовленому руйнуванням логістичної інфраструктури, дефіцитом фінансових ресурсів, кадровими втратами. Аби зберегти частку на ринку через демпінговий імпорт, національний товаровиробник був змушений скоригувати ціни продукції вниз, що негативно вплинуло на його рентабельність та прибуток», – зауважила Олена Омельченко, керівниця практики міжнародної торгівлі юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», що представляє інтереси українських виробників.
Вона додала: «З огляду на обмежені можливості українських підприємств протистояти такому тиску, демпінговий імпорт створює реальну загрозу витіснення національного товаровиробника з внутрішнього ринку. У цих умовах запровадження антидемпінгових заходів є обґрунтованим та необхідним інструментом захисту національних інтересів».
У разі підтвердження фактів демпінгу за підсумками розслідування можуть бути запроваджені антидемпінгові мита з метою відновлення справедливих умов конкуренції на внутрішньому ринку України. Тривалість розслідування може становити до 12 місяців.
Нагадаємо, у березні 2026 року МКМТ порушила антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну сталевих прутків та кутиків із Туреччини за зверненням «АрселорМіттал Кривий Ріг».