Початок дії морського коридору та відновлення роботи портів Великої Одеси створює можливості для українських експортерів ГМК повернутися на звичний китайський ринок, хоча і з меншими обсягами через падіння внутрішнього виробництва, повідомляє GMK Center.
Через логістичні складнощі Україна обмежена в можливостях експорту продукції ГМК до КНР. За даними Держмитслужби, торік ці постачання знизилися на 68% р./р. – до 1,4 млн т, схожа динаміка була у 2022-му.
Водночас Китай у 2023 році зміг наростити постачання металопродукції на український ринок. За даними Держмитслужби, китайський сталевий імпорт в Україну у зазначений період зріс у 2,1 раза – до 204 тис. т у натуральному виразі та на 82% р./р. За підсумками 2022 року порівняно з 2021-м він скоротився на 61% р./р. – до 99 тис. т.
Загалом торік постачання з КНР становили 26% українського сталевого імпорту, що більше, ніж частка Польщі (9,1%), але менше, ніж у Туреччини (39%).
Український експорт ГМК до Китаю представлений обмеженим переліком продукції. Сильний металургійний сектор країни, низькі внутрішні ціни, дорога логістика і протекціонізм практично унеможливлюють постачання на цей ринок готової металопродукції з України, тому вітчизняні компанії відвантажують до КНР сировину.
Як до повномасштабного вторгнення РФ, так і наразі наймасовішою позицією експорту до Китаю є залізна руда. Однак унаслідок війни та логістичних труднощів поставки цієї сировини з нашої країни за підсумками 2023-го впали до 1,4 млн т. У довоєнному 2021 році експорт ЗРС до КНР становив 18,5 млн т.
У 2022 році Україна постачала до Китаю чавун, феросплави та сталеві напівфабрикати. Ці постачання здійснили в січні-лютому — до початку блокади морських портів. У 2023-му постачань металопродукції, за винятком партії феросплавів у 2,4 тис. т, не було. У 2022-2023 рр. також були невеликі постачання готової металопродукції (леговані прутки й бруски, корозійностійкі фасонні профілі та безшовні труби) – до 100 т.
Ключова проблема при експорті продукції ГМК до Китаю – логістика. Торішні постачання ЗРС до Китаю стали можливими після відкриття морського коридору. За деякими даними, перше відправлення до КНР могли здійснити вже у вересні 2023 року, коли з порту “Південний” пішов балкер Ying Hao 01 дедвейтом 75 тис. т.
Відкриття коридору дало змогу українським гірничодобувним компаніям у грудні 2023 року вийти на значний обсяг рудного експорту морем – 1,3 млн т. До кінця першого кварталу 2024-го компанії ГМК можуть вийти на експорт 2-3 млн т ЗРС на місяць.
Стримувальними факторами для експорту руди через порти Великої Одеси є загальна працездатність і безпека морського коридору, пропускна здатність залізничної інфраструктури та цінова кон’юнктура на світовому ринку ЗРС. Також до цього можна додати й збільшені ризики для експортних маршрутів через Червоне море, які блокують єменські хусити, для суден і вантажів низки країн.
Україна обмежена в можливостях нарощування експорту чавуну і напівфабрикатів до Китаю через недостатнє внутрішнє виробництво і дорогу логістику. Однак за достатньої безпеки морського коридору наша країна може збільшити постачання руди, проте наразі складно прогнозувати динаміку попиту на цю сировину в КНР.