Іспанська асоціація виробників сталі (UNESID) заявила під час Генеральної асамблеї 2026 року, що іспанська та європейська сталеливарні галузі переживають критичний період через зростання геополітичної напруженості, глобальні торговельні війни, надлишкові світові потужності з виробництва сталі, що перевищують 640 млн тонн, а також зниження конкурентоспроможності європейської промисловості, повідомляє Eurometal.
Тому UNESID закликала Іспанію та Європейський Союз вжити більш рішучих і скоординованих заходів для захисту стратегічно важливої сталеливарної галузі.
Виступаючи на пресконференції, президент UNESID Бернардо Веласкес і генеральна директорка Карола Ермосо наголосили, що енергетична, промислова та технологічна незалежність Європи залежить від потужного сталеливарного сектору. Вони зазначили, що, хоча Іспанія була економікою Європейського Союзу, яка найшвидше зростала у 2025 році, енергоємні галузі продовжували працювати у складних умовах через високі ціни на енергоносії, посилення імпортного тиску та зростання міжнародної невизначеності.
UNESID також наголосила, що сталь є основною сировиною для таких стратегічних секторів, як енергетика, інфраструктура, транспорт, будівництво, оборона та чисті технології. В асоціації додали, що Європа не зможе досягти своїх цілей у сфері декарбонізації та стратегічної автономії без сильної та конкурентоспроможної сталеливарної промисловості.
За даними UNESID, виробництво сталі в Іспанії у 2025 році скоротилося на 0,4% у річному вимірі – до 11,8 млн тонн, тоді як видиме споживання сталі зменшилося на 0,5% – до 13,4 млн тонн. Активність у галузі послабилася у другій половині року на тлі зростання невизначеності на міжнародних ринках.
Сукупні внутрішні поставки та експорт скоротилися на 1,1% – приблизно до 12 млн тонн. З них 6,4 млн тонн було поставлено на внутрішній ринок, а 3,9 млн тонн – на європейський. Водночас загальний обсяг експорту сталі зріс на 3,3% – приблизно до 8 млн тонн. Зростання було зумовлене збільшенням поставок до країн ЄС на 6,6%, тоді як експорт до третіх країн скоротився на 5,1%.
Імпорт залишався на історично високому рівні та становив приблизно 10,4 млн тонн. Із цього обсягу 5,5 млн тонн припало на країни-члени ЄС, а решта – на треті країни. У результаті кожна третя тонна сталі, спожитої в Іспанії, була імпортована з країн, що не входять до ЄС.
При цьому UNESID заявила, що ризики для галузі зберігалися протягом перших місяців 2026 року. Видиме споживання сталі в першому кварталі скоротилося лише на 0,1% завдяки підтримці з боку будівельного сектору, однак внутрішні виробники продовжили втрачати частку ринку.
За цей період виробництво сирої сталі скоротилося на 21,1%, а загальний обсяг поставок – приблизно на 10%. Водночас імпорт із третіх країн зріс на 2,3%, що посилило тиск на іспанських та європейських виробників сталі.
За даними асоціації, ці показники свідчать про те, що європейські виробники продовжують втрачати частку ринку на користь постачальників із третіх країн, попри відносно стабільний попит у Європі.
Асоціація заявила, що Європейський Союз має провести комплексну реформу своїх інструментів торговельного захисту. Вона наполягає на поширенні CBAM на весь ланцюг доданої вартості, впровадженні критерію Melt & Pour, наданні пріоритету європейській сталі в публічних закупівлях та збереженні пільгових тарифів на електроенергію для енергоємних підприємств.