Заборона на експорт металобрухту є питанням виживання України та забезпечення фронту всім необхідним, вважає голова правління “Інтерпайп Втормет” Валентин Макаренко.
В інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» він зазначив, що наразі на внутрішньому ринку спостерігається значний дефіцит цієї важливої металургійної сировини, що суттєво обмежує можливості меткомбінатів нарощувати виробництво. Зокрема, під час війни скорочується придатна для збирання брухту територія. Також зменшується кількість людей, які можуть фізично збирати брухт, та обладнання, яке цей зібраний брухт може переробляти. Проблема загострюється через суттєве зростання експорту металобрухту на зовнішні ринки, наголосив він.
«Раніше великі металургійні комбінати найчастіше компенсували дефіцит брухту переважно за допомогою збільшення витрат чавуну при виплавці сталі. Проте сьогодні у зв’язку із зупинкою Покровської вугледобувної групи та нарощуванням імпорту коксівного вугілля заміна брухту чавуном стала економічно недоцільною при виробництві сталі конверторним способом», – пояснив Макаренко.
Говорячи про критичність ситуації, він згадав, що у 2023-25 роках дефіцит брухту чорних металів на ринку України був подоланий винятково за рахунок регулярних, тривалістю у 2-3 місяці, та водночас вимушених, через відсутність електроенергії або з технічних причин, простоїв великого металургійного комбінату, який є одним із споживачів цієї металургійної сировини в Україні.
Він також зазначив, що останнім часом стрімко зростає значення брухту як сировини для декарбонізації промисловості, оскільки електрометалургійний спосіб виплавки сталі поки що є найбільш екологічним. Тож в інтересах України зберігати брухт всередині країни і з цієї причини.
«На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України на державному рівні. Можливо, комусь це здасться неринковим способом. Проте потрібно усвідомлювати, що наразі Україна інтегрована в глобальну економіку, яка дедалі більше занурюється в протекціонізм, на ринках впроваджуються такі захисні бар’єри, які суперечать попереднім домовленостям», – резюмував він.