На фоні істотного збільшення експорту та дефіциту брухту на внутрішньому ринку Мінекономіки розглядає варіант повернення ліцензування брухтарів.
Україна вже другий рік поспіль швидко збільшує обсяги експорту металобрухту. Так, за підсумками 1 кварталу 2025 року вивезення сировини порівняно з аналогічним періодом минулого року зросло на 32%, до 81 тис. т. Згідно даних Державної митної служби, у березні цього року було експортовано 39,9 тис. т (+57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. т брухту (+61% до січня), у січні – 15,696 тис. т.
Природньо, що весь обсяг металобрухту у січні-березні був поставлений до країн Євросоюзу: Польщі (88%), Греції (7%) та Німеччини (2,5%). Це пов’язано із тим, що із січня 2024 року відбулася повна лібералізація торгівлі брухтом між Україною та ЄС, тобто експортне мито на цю сировину перестало діяти, що і спричинило різке збільшення постачань. За підсумками 2024 року брухтозаготівельні підприємства України наростили експорт на 60,7% порівняно з 2023 роком, до 293,2 тис. т.
«Ми бачимо, що дуже істотно зростає експорт металобрухту з України. Враховуючи поточну безпекову ситуацію у вітчизняній металургії, брухт нам важливий тут, всередині. Це в наших інтересах обмежити експорт цієї сировини в цілому. Тобто, Мінекономіки може адміністративно запровадити на якийсь час експортну квоту “0”, щоб зупинити експорт, а також запровадити щорічне ліцензування експорту брухту», – каже Тарас Качка, заступник міністра економіки – торговий представник України.
За його словами, нульова квота може бути запроваджена тимчасово, до 31 грудня 2025 року, доки не буде знайдене системне рішення щодо реекспорту брухту, який відбувається з України транзитом через країни ЄС до Туреччини та Індії.
Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром», говорить, що пропозиція Мінекономіки абсолютно доречна. «Потрібно запровадити ліцензування, встановити нульову квоту на експорт брухту на 2025 рік та подивитися, до чого це призведе. Весь минулорічний експорт брухту обсягом 300 тис. т можна було і потрібно було переробляти у 1,5 млн. т металопродукції всередині країни, які можна було б експортувати та отримати додатково 2 млрд. грн. Проте, український бюджет навіть мито не отримав із цих експортованих 300 тис. т брухту», – підкреслив він.
За його словами, ситуація із експортом брухту з України стає дедалі загрозливішою. «Торік було вивезено 300 тис. т стратегічної сировини. У першому кварталі 2025 року – вже є 81 тис. т. Якщо так піде далі, то цьогоріч обсяги можуть скласти і півмільйона тон, і навіть більше», – прогнозує керівник «Укрметалургпрому».
Тим часом, на українських металургійних підприємствах кажуть, що нестача металобрухту на внутрішньому ринку вже має системний характер. «У 4 кварталі минулого року ми недобрали 90 тис. т сировини, у 1 кварталі – 80 тис. т, – каже Валентин Макаренко, голава правління «Інтерпайп Втормет». – Тобто, за 2 квартали ми не змогли виробити металопродукції в обсязі майже 200 тис т. І це факт, що в умовах постійного зменшення брухтоутворюючої бази сировини не вистачає».
Іван Ковалевський, директор компанії «Метінвест-Ресурс», яка забезпечує постачання брухту чорних металів на підприємства «Метінвесту», говорить, що метзаводи працюють «майже з коліс», оскільки мають запас металобрухту на 2-4 доби роботи. «При цьому наші комбінати працюють не на повному завантаженні. В нас є резерви збільшити виробництво і на “Запоріжсталі”, і на “Каметсталі”, але для цього нам потрібен брухт, якого не вистачає», – підкреслює він.
Нагадаємо, що українські металурги ще на початку цього року прогнозували суттєвий дефіцит металобрухту на внутрішньому ринку. Зокрема, потреба основних гравців ринку для забезпечення металургійного виробництва цьогоріч складе 1,75-1,8 млн т сировини, тоді як у брухтозаготівельній асоціації «УАВтормет» заявили, що зможуть зібрати у 2025 році 1,45-1,65 млн. т брухту, що на 5-17% менше порівняно із показником минулого року.
Більш того, з цього обсягу брухтозаготівельники планують відвантажити на експорт 350 тис. т (+20%). Зрозуміло, що майже всі ці обсяги планується поставили до країн Європи, на які не поширюється дія мита 180 евро/т. Проте, те, що майже увесь обсяг українського експорту брухту реекспортується через ЄС до Туреччини та Індії, вже відомо у європейській асоціації Eurofer.
«Керівництво Eurofer дуже здивоване тим, що український брухт в основній своїй масі йде транзитом через Польщу, Румунію та Болгарію до інших країн, які не цураються купляти дуже дешеві енергоресурси у Росії. Тому воно зацікавлене якось обмежити цей потік реекспорту», – розповідає Олександр Каленков.
За його словами, в Євросоюзі взагалі все більше і більше занепокоєні зростанням експорту брухту, який щорічно може складати 20 млн т, оскільки це заважатиме при переході на «зелену» економіку. «Eurofer вже вимагає від Єврокомісії, щоб брухт залишився всередині ЄС та використовувався для виробництва металопродукції. Тому ця асоціація бачать, що обмеження на експорт брухту може бути у вигляді будь-якої плати (fee) на кордоні. Запровадження такого заходу може статися і в цьому році, що природньо вдарить по українським експортерам брухту. Але поки цього немає, то Україні треба запроваджувати нульову квоту на експорт металобрухту та повертатися до ліцензування», – констатував Олександр Каленков.