Українська економіка продемонструвала незначне відновлення у 2023 році: зросла на 4,6% після попереднього падіння на 29,1%.
Про це йдеться в доповіді про світове економічне становище та перспективи 2024 року, підготовленій департаментом ООН з економічних та соціальних питань (DESA), передає Укрінформ.
Згідно з доповіддю, у 2023 році економіка України «продемонструвала певну стійкість до наслідків нинішньої війни, особливо в частині постачання електроенергії».
«Цього року спостерігається незначне покращення, але це покращення на папері, оскільки економіка вже скоротилася, і це дуже боляче», – зазначив директор відділу економічного аналізу й політики департаменту Шантану Мукерджі.
При цьому він додав, що невелике покращення не означає відновлення економіки порівняно з довоєнним періодом.
У доповіді ООН зазначається, що в Україні зросло приватне споживання, а капітальні видатки на реконструкцію збільшилися. Сільськогосподарське виробництво є нижчим, ніж у довоєнний період, а відвантаження зерна з чорноморських портів залишається проблематичним після виходу РФ з Чорноморської зернової ініціативи.
Своєю чергою альтернативні експортні маршрути стикаються з логістичними труднощами через шкоду, завдану російськими обстрілами портам на Дунаї.
Тимчасові обмеження, запроваджені Євросоюзом влітку на імпорт зерна з України до п'яти країн регіону, а згодом індивідуальні обмеження, накладені Угорщиною, Польщею та Словаччиною, також вплинули на залізничні й автомобільні перевезення.
Тим часом у Департаменті ООН прогнозують, що темпи зростання світової економіки сповільняться з 2,7% у 2023 році до 2,4% цьогоріч.
Зазначається, що «доповідь ООН дає похмурі економічні прогнози на найближчу перспективу».
«Затяжний період високих відсоткових ставок, подальша ескалація конфліктів, млява міжнародна торгівля й почастішання природних лих, пов'язаних зі зміною клімату, становлять серйозні виклики для зростання глобальної економіки», – вважають економісти ООН.
Прогнозується, що у низці великих розвинених країн, передусім у США, розвиток економіки стримуватимуть високі відсоткові ставки, уповільнення споживчих витрат й ослаблення ринку праці. Короткострокові перспективи зростання у багатьох країнах, що розвиваються, – особливо у Східній та Західній Азії, Латинській Америці й Карибському басейні – також погіршуються через несприятливу фінансову кон'юнктуру, фіскальні обмеження та млявий зовнішній попит.
Глобальна інфляція знижуватиметься з приблизно 5,7% у 2023 році до 3,9% у 2024-му. Однак подальша ескалація геополітичних конфліктів може відновити її зростання.