Українські виробники повинні зайняти місце російських та білоруських на Заході та в Україні, потенційний ринок – $36 млрд – нардеп

Замість російських та білоруських товарів переробної промисловості в Україні, ЄС, США, Канаді та інших розвинених країнах мають продаватися товари українського виробництва. Це допоможе посилити українську економіку та послабить позиції РФ та РБ,  які ведуть агресивну війну проти України, вважає заступник керівника комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський під час тематичних слухань 10 лютого в Києві.

Потенційний ринок для українських виробників оцінюється у 36 млрд дол. Саме на таку суму Росія та Білорусь постачали товарів переробної промисловості в Україну та ЄС у 2021 році. Зокрема, 11 млрд дол. імпорту надійшло в Україну, а ще 25, млрд дол – у країни ЄС.

Відповідно до представленого на слуханнях дослідження «Заміщення українськими товарами імпорту з Російської Федерації і Республіки Білорусь в Україні, ЄС та світі», яке провела компанія CMD–Ukraine, торгівля РФ та РБ із країнами Заходу має яскраво виражену сировинну структуру. В той же час  Стосовно переробної продукції, наявної у цих товаропотоках, українські виробники зберігають значний виробничо-експортний потенціал, щоб замінити російські та білоруські товари на цих ринках за низкою галузей промисловості. Передусім мова про металургійну, хімічну, харчову, машинобудівну та деревообробну промисловість.

Зокрема, за словами автора дослідження, керівника CMD–Ukraine Ігоря Гужви, Україна може замістити до ¾ російських поставок металургійної продукції до західних країн, що становить близько $9,4 млрд. Аналогічно потенціал заміщення експорту металургійних товарів з Білорусі до ЄС, Британії, США і Канади оцінюється у $766,7 млн. Йдеться переважно про таку продукцію як чавун, феросплави, напівфабрикати з вуглецевої сталі, плоский гарячекатаний прокат, прутки, бруски і профілі з вуглецевої сталі.

У секторі машинобудування можна говорити про можливості для заміщення російських турбореактивних двигунів та частин до них. За словами Гужви, у 2021 році Росія продала в ЄС 27 таких двигунів, тоді як Україна експортувала 26 одиниць, з яких лише 1 – до ЄС. Тож зайняття російської ніші на європейському ринку може збільшити вітчизняний експорт турбодвигунів удвічі, впевнений Гужва. Ще одна перспективна ніша – постачання пасажирських вагонів.

Згідно з дослідженням, можна також говорити про значні шанси на заміщення таких російських товарів як соняшникова та ріпакова олія, шоколад, добрива та мийні засоби, автомобільні шини, деревоволокнисті плити (MDF), деревостружкові плити (ДСП), плити з орієнтованою стружкою (OSB), фанера клеєна з листяних порід дерев, розпиляні лісоматеріали з хвойних порід дерев, дерев’яні меблі.

Однак успіх у заміщенні імпорту з РФ та РБ потребуватиме додаткових зусиль як від виробників, так від держави. Наприклад, для виходу на більші обсяги виробництва вітчизняне вагонобудування потребує певної модернізації, а хімічна промисловість – доступу до енергоресурсів за конкурентними цінами. Також потрібно вести переговори щодо розширення  санкцій на деякі групи товарів, такі, наприклад, як шоколад, тощо. Окремим викликом є подолання залежності від імпорту з РФ та РБ всередині країни.   

За словами Гужви, додатково Україні потрібно використовувати можливості торгової дипломатії, посилити власний контроль за проникненням товарів з РФ та РБ в Україну, розглянути питання про доцільність введення ембарго на торгівлю з Білоруссю та запроваджувати стимули для вітчизняних переробних підприємств.