Трубні підприємства України у першому півріччі скоротили виробництво на 27%

Підприємства, що входять до об’єднання «Укртрубопром», у січні-червні 2022 року скоротили виробництво труб, за оперативними даними, порівняно з аналогічним періодом минулого року на 27,1% до 226,9 тис. т

Про це повідомляє прес-служба об’єднання.

У 1 півріччі всі заводи продемонстрували негативну динаміку. «Інтерпайп Ніко Тьюб» та «Трубосталь» знизили випуск безшовних труб на 14% і 44,4% відповідно, «Сентравіс» – нержавіючих труб на 25%, «Інтерпайп НМТЗ» – електрозварювальних труб на 37,6%.

«На початку року трубні заводи збільшували випуск продукції на тлі сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, що пов’язано, головним чином, з посткоронавірусним відновленням світової економіки та високими цінами на вуглеводні. Однак повномасштабне вторгнення російських військ на територію України призвело до найсильнішого спаду виробництва: у березні практично вся галузь зупинилася», – зазначив генеральний директор «Укртрубопрому» Георгій Польський.

У квітні українські трубники почали запускати виробничі потужності, а в травні-червні підприємства вийшли на 50% завантаження потужностей від довоєнного періоду. Тим не менш, окремі заводи сильно недозавантажені, оскільки нові ланцюжки поставок та логістичні схеми досі перебувають у процесі перебудови та формування. Наприклад, «Інтерпайп НМТЗ» раніше отримував сировину (штрипс) з «Азовсталі», але зараз це неможливо через окупацію Маріуполя.

«Загалом, зараз логістика – головний фактор, чому трубні заводи не можуть вийти на довоєнні обсяги виробництва. Припинення роботи багатьох постачальників на сході та півдні України стало великою втратою для трубників з точки зору традиційних ланцюжків постачання. Крім того, розірвано безліч традиційних логістичних схем: заблоковано українські морпорти на Чорному морі, у країні спостерігається серйозний дефіцит бензину та дизпалива, зруйновано транспортну інфраструктуру ракетними ударами ворога», – розповів Польський.

Це, за його словами, змушує підприємства шукати нові, більш витратні маршрути транспортування продукції на експорт через західні прикордонні переходи та європейські морпорти. Крім того, ціни на енергоносії, що постійно зростають насамперед природний газ та електроенергію, призводить до додаткового зростання собівартості трубної продукції і знижує її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.