Тиждень, що минув, запам’ятається для української економіки оголошенням умов для отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду, з яких було вилучено вимогу зняття мораторію на продаж землі, порівняно низьким місцем України у світовому рейтингу управління ресурсами, забороною Price Waterhouse Coopers працювати з українськими банками, зростанням промислового виробництва та збільшенням популярності фріланс-роботи серед українців.
Тема виділення Україні чергового траншу Міжнародного валютного фонду минулого тижня зазвучала вперше після відстрочки розгляду цього питання на осінь 2017 року. 20 липня під час щотижневого четвергового брифінгу у Вашингтоні заступник директора департаменту комунікацій МВФ Уїльям Мюррей повідомив, що Рада директорів МВФ приступить до четвертого перегляду програми розширеного фінансування України після ухвалення парламентом пенсійної реформи, прискорення приватизації та вжиття низки антикорупційних заходів. Земельна реформа, яка передбачала зняття мораторію на продаж землі та старт ринку земель сільськогосподарського призначення, більше не є обов’язковою умовою отримання чергового траншу та може бути проведена пізніше. «Земельна реформа є важливою складовою програми, однак існує необхідність її доопрацювати та досягти консенсусу за ключовими майбутніми кроками», – зазначив Уїльям Мюррей та додав, що важливою складовою подальшої співпраці України та МВФ також є відповідність української фіскальної та енергетичної політики зобов’язанням, що були взяті державою у рамках програми співпраці з фондом, а також конкретним результатам із боротьби з корупцією. Посилення боротьби з корупцією від України вимагає і Європейський Союз – нещодавно під час саміту «Україна-ЄС» голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер закликав Україну боротися із цим ганебним явищем, яке заважає країні домогтися відповідності європейським нормам.
До речі, відсутність вагомих результатів у боротьбі з корупцією зменшує позиції України у різноманітних світових рейтингах. Так, 17 липня стало відомо, що Україна посіла 44 місце в рейтингу за Індексом управління ресурсами, який визначається серед 81 країни світу, що багаті на природні ресурси та управляють своїми запасами нафти, газу та корисних копалин. За цим індексом Україна перебуває на четвертому місці серед 9 країн євразійського регіону – після Монголії, Казахстану та Киргизстану. Показники України є найкращими в компоненті використання ресурсного потенціалу, але найгіршими в контексті управління доходами. На думку Інституту управління природними ресурсами, який розраховує цей рейтинг, сприятливе середовище як компонент в Україні оцінюється у 45 зі 100 балів, що обумовлюється політичною нестабільністю та відсутністю результатів боротьби з корупцією. Аналітики інституту також відзначають, що Україна має покращити контроль за процесом збору та розподілу доходів, оскільки вона є єдиною з 81 країни, яка оцінюється в індексі, у якій не вимагається або не проводиться зовнішній аудит податкових органів. Є у інституту питання і до «Нафтогазу України», який входить до десятки найбільших українських державних підприємств – на думку аналітиків, йому потрібно покращити звітність про субсидії на природний газ та його продажі. Схоже, саме з цього міркування уряд не погодив чергове плановане збільшення ціни на газ для населення, яке мало статися у 2017 році та мало бути включене до фінансового плану «Нафтогазу».
До речі, в царині зовнішнього аудиту в Україні минулого тижня також сталася значна і суперечлива подія. Національний банк виключив компанію «Прайсвотерхаускуперс», що є дочірньою українською компанію поважного міжнародного аудитора Price Waterhouse Coopers, з реєстру аудиторських фірм, що мають право на проведення аудиторських перевірок банків. Тобто Price Waterhouse Coopers фактично заборонили проводити аудити українських банків через підтвердження недостовірної інформації щодо фінансової діяльності найбільшого банку країни – Приватбанку, зокрема, його розміру кредитного ризику та регулятивного капіталу. «Висновки «Прайсвотерхаускуперс» не відображали реальних ризиків роботи Приватбанку, які стали причиною визнання банку неплатоспроможним, його націоналізації та суттєвих витрат держави на капіталізацію», – наголошується в офіційній заяві Нацбанку з цього приводу. У свою чергу, сама Price Waterhouse Coopers звинувачень не визнає і планує оскаржувати рішення головного банку України. «Ми не вважаємо, що підстави, озвучені НБУ, виправдовують це рішення, і розглянемо всі варіанти перегляду такого рішення», – наголошено в офіційній заяві компанії. На думку аудиторів, Національний банк не надав конкретних фактів, які б підтверджували його сумніви в аудиті фінансової звітності Приватбанку, а також детальні докази невірогідності підготовленої фінансової звітності. Звичайно, цю суперечку ще будуть розв’язувати, але наразі ж реальність така: Приватбанк, який НБУ чи не офіційно назвав «фінансовою пірамідою до націоналізації», отримав чергові 22,5 мільярда гривень додаткового капіталу, а держава захищається у більш як 90 судових позовах з вимогою скасувати націоналізацію банку, які були подані до судів України та Кіпру екс-власниками банку.
На завершення – трохи позитивних новин. За інформацією Державної служби статистики, обсяги промислового виробництва в Україні у червні 2017 року зросли порівняно з аналогічним місяцем минулого року на 3,8%. Натомість у січні-червні 2017 року промислове виробництво порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилося на 0,4%. Минулого тижня запрацювала одна з наймасштабніших реформ для бізнесу – 19 липня набув чинності закон, який скасовує обов’язковість використання печаток у взаєминах між суб’єктами господарювання та державними органами. Згідно із законом, компанія чи установа може використовувати печатки, але наявність печатки на документах не є обов’язковою. Також скасовано обов’язковість дозвільних документів на виготовлення печаток – відтепер кожен в Україні зможе зробити собі яку завгодно печатку. Триває валютна лібералізація – Національний банк спростив купівлю та перерахування іноземної валюти іноземним інвесторам за облігаціями внутрішньої державної позики, при погашенні іноземних кредитів та виведенні інвестицій за кордон. Зростає популярність фріланс-зайнятості серед українців – за даними дослідження популярного порталу rabota.ua, 32% громадян країни є постійними фрілансерами, а 59% українців мають досвід роботи поза штатом компаній.