Використання підсанкційної заготовки з РФ дозволяє виробникам з Туреччини та Китаю зменшити собівартість прокату на 12-15% – експерт

Share

Використання російської сталевої заготовки дозволяє виробникам металопрокату з Туреччини і Китаю зменшувати собівартість готової продукції на 12-15%, повідомив заступник директора “Укрпромзовнішекспертизи” Сергій Поважнюк пвд час конференції “Торгові війни. Мистецство захисту”.

Він пояснив, що Росія активно використовує практику значних дисконтів на свої ключові експортні товари — нафту, нафтопродукти та базові метали, такі як сталь, алюміній, мідь та ін. через санкції, запроваджені проти РФ після вторгнення в Україну у 2022 році. Вони суттєво обмежили ринки збуду для російської продукції, яка раніше дуже рідко продавалася зі знижками. Але тепер вони стали системними і досягають 20%. 

Головними бенефіціарами цієї схеми стали країни, які купують дешеву російську сировину і переробляють її на своїх потужностях, продаючи готову продукцію, виробництво якої є значно дешевшим, ніж у конкурентів. Серед таких країн Поважнюк назвав Туреччину, Китай, країни Середньої Азії.  

Він пояснив, що сировина становить левову частку собівартості. Наприклад сталевий сляб — це 85% вартості сталевого рулону, тож купівля російської заготовки з 20% знижкою дозволяє виробнику в третій країні отримати готовий продукт, собівартість якого на 12–15% нижча, ніж у конкурентів. 

Поважнюк попередив, що такі товари можуть потрапляти і до України. Він наголосив, що наразі у країні немає жодного спеціального органу чи департаменту, який би системно моніторив використання російської складової в імпортних товарах.

Нагадаємо, президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції висловив думку про необхідність посилити захист внутрішнього ринку, запровадивши аналогічний європейському принцип «melt and pour». Відповідно до нього місцем походження імпортної продукції визначається та країна, де сталь вперше виплавили і розлили. Це допоможе у боротьбі із недобросовісним імпортом із третіх країн, які до того ж покладаються на російську сировину.