Вартість української металургійної продукції при експорті до країн Євросоюзу зросте на 50-100 євро за тонну через запровадження в ЄС вуглецевого податку на імпорт (CBAM) із 1 січня 2026 року, повідомив голова офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз під час заходу “Україна та світ попереду 2026”. Він назвав CBAM серйозним викликом для української економіки та, зокрема, основних експортних компаній.
Carbon border adjustment mechanism стосується імпорту низки товарних груп із високими вуглецевими викидами, таких як сталь, алюміній, цемент, електроенергія, тощо. ЄС запроваджує відповідне регулювання, щоб вирівняти умови для локальних виробників, до яких застосовують жорсткі вимоги щодо скорочення викидів парникових газів, та іноземних виробників, щодо яких європейські екологічні вимоги не діють.
Київ поставив перед Брюсселем питання про застосування виключення щодо України та відтермінування дії CBAM до завершення війни, оскільки норма про форс-мажор передбачена європейським регулюванням. Досягнення європейського рівня викидів вимагає від бізнесу мільйонних вкладень у модернізацію виробничих потужностей, що є вкрай складним завданням в умовах війни.
Під час заходу Водовіз наголосив, що компанія знаходиться у “режимі виживання” і не може дозволити собі інвестиції у стратегічні проєкти і основний фокус робить на підтриманні роботи активів групи. Хоча до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Метінвест був найбільшим приватним інвестором України та щороку вкладав близько 1 млрд дол. у розвиток та модернізацію своїх підприємств.
“Є кілька чинників, які впливають на те, чому зараз ми не можемо інвестувати так масштабно, як це було до війни. По-перше, це власне триваючі бойові дії… Банки не дають гроші, бо у нас війна, лінія фронту близько (до активів групи – ред.), немає ніякої страховки, щоб покрити ці ризики”, – пояснив Водовіз.
За його словами, Метінвест вів переговори про залучення капіталу із американською інвесткомпанією Black Rock, які не мали успіху саме через високі ризики та відсутність дієвих інструментів їх покриття.
“Ми вели переговори з Black Rock майже рік, вони познаходили інвесторів в Америці, ми розробляли для них програми. Але в кінці кінців нам сказали: “все класно, але тільки після війни”, – зазначив він.
Бізнес також обмежений у доступі до коштів, які виділяються у межах межінародних програм підтримки, таких як Ukraine Facility, що має Ukraine Investment Framework на 8 млрд євро для розвитку бізнесу. “Ці кошти в замороженому стані і ми не маємо до них доступу”, – сказав Водовіз.
Він також звернув увагу на дизайн державних програм підтримки, які не враховують масштабів великого бізнесу. “Звичайно, є і українські банки, є програма пільгового кредитування “5-7-9″. Але для великого бізнесу вона не підходить, бо у нас немає інвестицій на 100 млн грн. Наші проекти починаються від 20-30 млн дол.”, – пояснив він.
Окрім фінансових складнощів суттєвим стримуючим фактором також є нестача кваліфікованого персоналу. Метінвест вже відчуває брак кадрів на діючих підприємствах, тож залучення додатково 2-3 тисяч працівників для відновлення чи будівництва нових потужностей також буде проблемою, резюмував Водовіз.