Уряд має приділяти більше уваги пошуку рішень, які дозволять підтримати промислові підприємства, що продовжують працювати в Україні в умовах війни. Таку думку висловив керівник Офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час панельної дискусії на Київському міжнародному економічному форумі.
Водовіз наголосив, що в умовах війни та обмежених надходжень до бюджету важко вимагати від держави фінансової підтримки. Проте існує низка дієвих інструментів, які не потребують прямих видатків з державного бюджету. Зокрема, уряд, на його думку, має сприяти створенню спеціальних фондів підтримки стратегічних галузей промисловості, які б наповнювалися за рахунок внесків міжнародних партнерів України. Акумульовані у таких фондах кошти можна спрямовувати на програми відшкодування воєнних збитків та потреби у відновленні зруйнованих обстрілами виробництв. Водовіз нагадав, що подібні фонди вже працюють у сфері енергетики та транспорту і цей позитивний досвід варто масштабувати для залучення коштів на підтримку промисловості. Зокрема, Фонд підтримки української енергетики створили у 2022 році за ініціативи Міністерства енергетики, а Фонд підтримки транспорту – у 2025-му при Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту.
Водовіз також підтримав ідею створення державного фонду страхування воєнних ризиків, який планують наповнювати за рахунок підвищення податку на додану вартість на 1%, а також за рахунок паритетних внесків міжнародних донорів. Водночас він зауважив, що бізнес очікував на появу подібного інструменту ще з початку широкомасштабної війни у 2022 році. Крім того, він звернув увагу на необхідність більш ефективного використання вже доступних інструментів міжнародної допомоги для підтримки бізнесу, згадавши програму на 8 млрд євро в межах Ukraine Facility, в межах якої було розподілено не більше кількох сотень мільйонів.
Важливою також є сильна торгова дипломатія. На думку Водовіза, уряд має займати більш активну позицію в переговорах з партнерами щодо доступу української продукції на міжнародні ринки, а у випадку планів щодо запровадження захисних мит та квот – займати проактивну позицію та вирішувати питання до того, як обмеження набирають чинності. В цьому контексті він згадав ситуацію із запровадженням в Євросоюзі CBAM без виключень для України та майже двократне зменшення обсягів квот на безмитне постачання сталевої продукції з України на ринок ЄС попри триваючі інтеграцію до європейського ринку.
Представник Метінвесту також звернув увагу на низку проблем на внутрішньому ринку, які також послаблюють позиції бізнесу. Зокрема, це суттєве зростання собівартості виробництва через підвищення вартості електроенергії, залізничних тарифів, здорожчання фрахту та збільшення вартості страхування морських перевезень через посилення воєнних ризиків, що також обмежує можливості для експорту.