Уряд має перейти до прямого субсидування пасажирських перевезень “Укрзалізниці” із бюджету, щоб запобігти стрімкому підвищенню вантажних тарифів та зменшити тиск на бізнес, що працює в складних умовах воєнного часу. Із таким закликом до урядовців звернулися керівники галузевих асоціацій “Укрметалургпром” Олександр Каленков, Національної асоціації видобувної промисловості України Ксенія Оринчак, Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев, Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій, “Укрцемент” Людмила Кріпка.
Під час прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” вони наголосили, що пасажирські перевезення залізницею роками залишаються збитковими: у 2025 році УЗ прогнозує збиток на рівні 23 млрд грн, а у 2026 році – близько 26 млрд грн.
Витрати на фінансування пасажирських перевезень покриваються за рахунок прибутку, який “Укрзалізниця” отримує від перевезення вантажів, хоча це створює додатковий тиск на бізнес через постійне підвищення тарифів. Зокрема, зараз на розгляді уряду знаходиться пропозиція “Укрзалізниці” щодо чергового підвищення вартості вантажних перевезень – на 37%. Бізнес вважає таке зростання необґрунтованим, наголошуючи на тому, що витрати на підтримання соціальної функції залізниці має взяти на себе держава.
“Укрзалізниця перекладає витрати (на забезпечення пасажирських перевезень – ред.) на вантажні тарифи, бо у них немає іншого вибору. Хоча таку ситуацію важко назвати нормальною. У багатьох європейських країнах є субсидування пасажирських перевезень, і у нас воно теж може існувати, тим більше в часи війни, коли ми всі зацікавлені в тому, щоб люди могли переміщатися всередині країни”, – зауважив Олександр Каленков.
Він наголосив, що подальше покриття збитків пасажирського сегменту за рахунок вантажних перевезень матиме негативний вплив на діяльність “Укрзалізниці”, оскільки постійне підвищення вантажних тарифів змушуватиме бізнес шукати альтернативні шляхи доставки товарів і в кінцевому підсумку призведе до зменшення вантажопотоку і грошових надходжень УЗ. До того ж, вартість перевезення вантажів залізницею в Україні вже на 15-20% дорожча, ніж в сусідній Польщі чи Словаччині, що також негативно впливає на конкурентоздатність української продукції на зовнішніх ринках.
Представники галузевих об’єднань звернули увагу, що без державних субсидій для “Укрзалізниці” вартість вантажних перевезень може стати критично високою для промислових підприємств. Це своєю чергою призведе до зменшення обсягів виробництва та втрати ринків збуту, а в перспективі – до зупинки виробництв. Бізнес наголосив, що планує звернутись із цим питанням до Кабінету міністрів та парламенту, оскільки склалась ситуація, “коли ми визначаємо, чи продовжимо ми працювати в наступному році, чи наша економіка посиплеться”.
“Нам потрібно знайти оптимальне рішення в межах промислової політики, виходячи з того, що вже зараз тарифи найвищі в Європі, робота (державних – ред.) компаній неідеальна, і при цьому вони фінансують соціальні проекти держави, як то тарифи на електрику для населення чи вартість квитків на потяги. Але держава не виконує свої зобов’язання перед цими компаніями, оскільки саме держава має покривати ці витрати. Ми розуміємо, в якій ситуації ми всі знаходимось, але державі все ж легше знайти мільярди гривень, щоб цільовими траншами фінансувати ці проекти через бюджет, а не витягувати останні гроші із підприємств”, – наголосив Каленков.
Крім того, бізнес наголосив на низці інших заходів, які б допомогли покращити ситуацію з тарифами та стабілізувати становище УЗ. Зокрема, мова про завершення анбандлінгу національного перевізника та створення окремих пасажирської та вантажної компаній. Помічним для розвитку ринку залізничних перевезень могло б також стати створення необхідних закондавчих умов для допуску на ринок приватних залізничних перевізників, зазначила виконовча директорка “Укрцементу” Людмила Кріпка.
Президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій, своєю чергою, нагадав про ширші можливості Укрзалізниці, як компанії, що належить державі, залучати допомогу донорів та пільгове зовнішнє фінансування. Він запропонував посилити діалог із міжнародними фінансовими інституціями і партнерами для пошуку додаткових шляхів покращення фінансового стану УЗ та наголосив на важливості оптимізації витрат компанії, не повязаних із безпосередньою виробничою діяльністю.