Якщо Україну не буде звільнено від регулювання ЄС щодо надлишкових сталевих потужностей, це матиме значний негативний вплив на експорт України до ЄС, посилюючи проблеми, пов’язані із запуском CBAM (механізм вуглецевого коригування імпорту, впроваджений з 2026 року), який охоплює всі продукти, що підпадають під регулювання щодо надлишкових потужностей.
Таку думку висловила науковий директор і керівник “Центру економічних досліджень” Вероніка Мовчан, передає Інтерфакс-Україна.
“Залежно від сценарію, регулювання щодо надлишкових потужностей може призвести до скорочення експорту України від $0,5 млрд до $1,2 млрд, або від -26% до -63% від експорту у 2025 році”, – сказала Мовчан з посиланням на результати дослідження центру.
За її словами, з точки зору України в ієрархії можливих результатів є кілька варіантів. Оптимальний: Україна постійно звільнена від обмежень по сталі через те, що Україна є країною-кандидатом, яка втратила майже половину своїх сталеливарних потужностей через повномасштабну війну. Таким чином, Україну не можна розглядати як джерело надлишкових потужностей на ринку сталі ЄС.
Другий найкращий варіант: Україна тимчасово звільнена від обмежень, відповідно до трирічного призупинення захисних заходів, прийнятих у 2025 році.
Третій найкращий варіант: Україна підпадає під дію індивідуальних тарифних квот. Вплив залежатиме від вибору базового періоду та категорій продукції, для яких встановлені індивідуальні тарифні квоти.
“За нашими оцінками, 2025 рік є кращим базовим порівняльним періодом”, – констатувала Мовчан.
Як повідомляв UAprom, українській промисловості потрібен час, щоб адаптуватися до CBAM – СЕО Метінвесту.