Якщо уряд не домовиться із Європейською комісією про окреме рішення щодо застосування CBAM до України, то європейський ринок буде повністю втрачений для українських виробників, наголосив президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков під час виступу на конференції “Торгові війни. Мистецтво захисту”, організованої юридичною фірмою “Ілляшев і партнери”.
Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає, що виробники низки промислових товарів із високим рівнем викидів СО2, таких як сталь, алюміній, цемент, добрива, електроенергія, тощо мають сплачувати додаткове мито при імпорті відповідної продукції до ЄС, якщо їх рівень викидів не відповідає європейським стандартам. Із початку 2026 року ЄС перейшов до повноцінного застосування регламенту про CBAM до своїх торгових партнерів, включно із Україною, якій не було запропоновано жодних виключень чи відтермінувань, хоча українська влада вела тривалі перемовини про застосування опції форс-мажору через війну.
Олександр Каленков зауважив, що CBAM позиціонується Євросоюзом як засіб вирівнювання конкуренції, однак із його запровадженням українські виробники опинились у неконкурентних умовах порівняно із європейськими. Металургійні підприємства в Україні працюють в умовах війни і не мають достатніх фінансових спроможностей для реалізації масштабних проектів із екологічної модернізації виробництва. Тож запровадження CBAM без виключень для України вже мало негативні наслідки для вітчизняної металургійної галузі. Ключові компанії сектору, такі як Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп та Ferrexpo вказували на втрату замовлень від європейських покупців через неможливість підтвердити фактичні викиди та вимогу сплачувати додатковий CBAM-збір у розмірі 60-90 доларів на тонну продукції.
Наразі в ЄС розглядається пропозиція про розширенні сфери дії CBAM на низку товарів, у виробництві яких використовується сталь, включно із автомобілями та побутовою технікою (downstream products, загалом близько 180 позицій). І це є суттєвим додатковим ризиком, який може поставити під загрозу український експорт до ЄС вже не тільки сталевої заготовки і прокату, а й широкого кола товарів, вироблених із використанням українського металу, наголосив Каленков.
“Якщо CBAM запрацює так, як він працює зараз (тобто буде ухвалене рішення про включення в регламент downstream products – ред.), це значить, що в нас не буде ринку ЄС зовсім. Це стосуватиметься не тільки сталевої продукції чи цементу, а й загалом всіх галузей, якщо ми якось не домовимось із європейцями про особливий шлях декарбонізації для української продукції із доступом до відповідного фінансування. У такому випадку ми будемо мати статус кандидата на членство в ЕС, матимемо договір про вільний ринок, але самого ринку ЄС у нас не буде. Тому це питання потребує вирішення на політичному рівні”, – наголосив Каленков.
Він зазначив, що проблеми із CBAM накладаються на рішення ЄС посилити захист внутрішнього ринку сталі. 19 травня Європарламент затвердив новий регламент, згідно з яким обсяг безмитного імпорту сталі на ринок ЄС встановлено на рівні 18,3 млн тонн на рік, що на 47% менше від раніше встановленої. Щодо імпорту понад квоту буде застосовуватись мито у розмірі 50% замість поточних 25%.
Рішення Європарламенту передбачає, що ситуація України як країни-кандидата з особливими проблемами безпеки має бути врахована при розподілі квот між країнами. Однак поки зо остаточної ясності з цього питання немає, зауважив Каленков, що також додатково значно ускладнює становище галузі, яка наразі відправляє до ЄС близько 80% всього експорту і дуже залежна від рішень Брюсселя.