Україна розглядає використання портів Балтійського моря для експорту зерна.
Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час зустрічі із міністром у справах регіонів та сільського господарства Естонії Хендріком Йоганнесом Террасом.
«Близько 70% продукції агропромислового комплексу має йти на зовнішні ринки. Понад 90% агропродукції експортувалися через чорноморські порти. Російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють серйозні ризики для української економіки та стабільності міжнародних продовольчих ланцюгів. Ми розвиваємо альтернативні маршрути, однак їхні можливості обмежені», – зауважив міністр.
Наразі альтернативні маршрути забезпечують близько 44% необхідних обсягів експорту агропродукції. Україна бачить можливість збільшити цей показник до 50%, однак подальше нарощування експорту без відновлення роботи портів є надзвичайно складним.
Сторони акцентували увагу на можливостях використання європейських, зокрема балтійських, портів. Основною перешкодою залишається висока вартість логістики. Використання балтійського маршруту додає близько 100 доларів до вартості транспортування однієї тонни українського зерна.
За таких умов українські агровиробники не можуть самостійно покривати витрати на транзит через порти Гданська, Клайпеди, Лієпаї чи Гамбурга.
За оцінками української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 млн тонн зерна. Для компенсації додаткових логістичних витрат необхідно залучити від 1,5 до 2 млрд доларів.
Україна вже звернулася до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів із пропозицією надати фінансову підтримку для покриття цієї різниці та забезпечення мінімально необхідних обсягів експорту.