Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа презентувала 50-ти потенційним партнерам амбітний план створення преференційного торговельного альянсу, спрямованого на диверсифікацію глобальних ланцюгів постачань критичних мінералів і зменшення залежності від Китаю.
Про це йдеться у оприлюдненій на сайті Державного департаменту США стенограмі першого міністерського саміту з критичних мінералів, в якому взяли участь представники понад 50 країн, включаючи ЄС, Японію, Мексику, Австралію, Індію, Південну Корею та Україну.
План передбачає впровадження мінімальних цін на імпорт, регульованих тарифів і координацію торгівельної політики для забезпечення стабільного постачання літію, кобальту, рідкоземельних елементів, міді, нікелю та інших критичних мінералів.
США пропонують створити консорціум для спільного фінансування проектів з видобутку та переробки. А також – запустити “Проект Сховище”: стратегічний запас вартістю $12 млрд, профінансований з державних і приватних джерел, включаючи угоди з General Motors, Boeing та Google.
“Наша мета – узгодження торгівельної політики, фінансування розвитку та дипломатичного залучення до спільної стратегічної мети: диверсифікації глобальних постачань на ринку критичних мінералів, що водночас зміцнить партнерів”, – заявив під час зустрічі віце-президент США Джей Ді Венс.
Американська ініціатива обумовлена необхідністю забезпечити стабільне постачання критичних мінералів для національної безпеки, оборони та високотехнологічних галузей.
“Президент Трамп з першого дня на посаді чітко дав зрозуміти, що економічна безпека є національною безпекою”, – підкреслив під час саміту державний секретар США Марко Рубіо.
Критичні мінерали використовуються у виробництві винищувачів, смартфонів, електромобілів, напівпровідників, сонячних панелей, дронів та медичного обладнання. Зростаючий попит у цьому секторі пов’язаний з розвитком штучного інтелекту, дата-центрів та зеленої енергетики.
Раніше основним постачальником критичних мінералів для США був Китай, який контролює близько 70% глобального видобутку рідкісноземельних елементів і 90% їхньої переробки.
В США вважають, що Пекін використовує своє домінування на ринку як інструмент тиску, вводячи експортні обмеження та використовуючи ціновий демпінг. Торгова війна США-Китай минулого року виявила ці вразливості, коли Китай обмежив постачання, спричинивши затримки в американському виробництві.
“Ми збираємося встановити цінову політику. Ми збираємося встановити тарифну політику. Ми збираємося створити промислову політику”, – резюмував під час зустрічі міністр торгівлі США Говард Лутнік.
США вже мають досвід співпраці у сфері видобутку критичних мінералів, зокрема, з Україною. Київ розглядається як партнер завдяки значним запасам титану, урану, германію, графіту, вольфраму, ванадію та інших ресурсів.
У 2025 році США та український уряд підписали угоду про створення спільного Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови з фокусом на критичні мінерали як основу післявоєнного відновлення української економіки. Фонд, з початковим внеском по $150 млн від обох сторін, покликаний залучити приватний капітал для розвідки та розробки родовищ.
“Ця угода, як перша стратегічна домовленість з США, відкриває нову еру співпраці, залучаючи великі американські компанії для інвестицій і сучасних технологій. Україна володіє багатими запасами критичних матеріалів, але історично нам бракувало ресурсів для їхнього повного освоєння. Фонд вже повністю операційний і готовий до перших інвестицій у 2026 році”, – прокоментувала посол України в США Ольга Стефанішина підсумки міністерського саміту.
Як повідомляв UAprom, станом на кінець січня 2026 року Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови отримав 59 заявок, з яких 37 подали українські компанії. Перші рішення про фінансування проєктів очікуються наприкінці березня цього року під час засідання управлінської ради.