Президент «Укрметалургпрому» наголосив на неприпустимості безмитного вивезення стратегічної сировини на тлі постійних ударів по українських заводах
Наразі в Україні немає жодних економічних передумов для скасування чинної нульової квоти на експорт сталевого брухту або запровадження безмитного вивезення сировини, вважає президент «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
За його словами, реальну ситуацію на ринку потрібно оцінювати за фактичними показниками осінніх місяців, а не на основі поспішних заяв заготівельників.
«На сьогодні немає жодних ринкових обґрунтувань для того, щоб зняти нульову квоту на експорт брухту або зробити можливим його вивезення без жодного мита. Вересень, жовтень і листопад — ось місяці, за підсумками яких необхідно проаналізувати фактичні обсяги заготівлі брухту й зіставити їх із тим, скільки сировини за цей тримісячний період спожили українські металурги та ливарники. Тільки на базі цих цифр у грудні варто виходити на спільну нараду в профільному міністерстві, щоби з’ясувати, чи спостерігається така проблема та чи є профіцит брухту взагалі», — цитує Олександра Каленкова ГМК Центр.
Він також звернув увагу на дивну поспішність, із якою окремі представники брухтозаготівельного бізнесу активізували заклики відкрити кордони для вивезення стратегічного ресурсу одразу після атак РФ на промислові об’єкти.
«Незрозумілою є сама причина, чому в перші ж дні й тижні після того, як по українських сталевих заводах було завдано ракетних ударів, окремі представники брухтозаготівельної галузі одразу ж почали вимагати відкриття безмитного експорту сировини, від якого держава нічого не заробить. Ще не розібравшись у ситуації, не розуміючи подальшого розвитку подій, вони фактично одразу «поховали» українську металургію. Водночас ми всі щодня боремося за те, щоб вітчизняні заводи мали можливість зберегти та продовжити свою роботу», — резюмував президент «Укрметалургпрому».
Зазначається, що збереження нульової квоти на експорт сталевого брухту залишається ключовим чинником виживання української металургії в умовах воєнних викликів, дефіциту сировини та вимог європейської декарбонізації. Внутрішня переробка брухту забезпечує бюджету до 13 000–15 000 грн податків на кожній тонні виплавленої продукції проти лише 50–100 грн від експорту сировини.