Посол України в ЄС та торговий представник України Тарас Качка назвав рішення Євросоюзу запровадити CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) без винятків для України та більш як удвічі скоротити обсяг квот на безмитний імпорт української сталі надзвичайно важливою проблемою, що вже має негативний вплив на економіку країни.
В інтерв’ю проекту “Що з економікою” він наголосив на необхідності “тут і зараз” шукати рішення, які дозволять переглянути умови застосування відповідних регуляції для України. “Це фактично одне з ключових для мене завдань”, – зауважив торговий представник України.
За словами Качки, Брюссель розглядав можливість застосування форс-мажору, щоб звільнити українських виробників від необхідності сплачувати CBAM-платежі з огляду на російську агресію та відсутність ресурсів на декарбонізацію промисловості в умовах війни. Однак у кінцевому підсумку європейські політики вирішили, що пошук консенсусу для надання Україні 90 млрд євро в межах Ukraine support loan був важливішим за секторальні питання. Хоча, на думку Качки, це є хибною логікою.
Він також нагадав про моделювання Єврокомісії, яке передбачало мінімальні втрати української економіки від запровадження CBAM – 0,01% ВВП до 2035 р. Практика показала, що воно було “абсолютно помилковим”, оскільки вже у першому кварталі 2026 року порівняно із 1 кв.-2025 втрати металургійного експорту до ЄС перевищили 0,2% ВВП в еквіваленті. Зокрема, експорт чавуну впав на 60% р/р, сортового прокату – на 60% р/р, трубної продукції – на 17% р/р, феросплавів – на 93% р/р. За оцінкою Мінекономіки, у нинішньому форматі CBAM може коштувати Україні 6,5% ВВП до 2035 р.
На додачу до цього із липня 2026 року в ЄС почла діяти оновлена система тарифних квот на імпорт сталі. Безмитну квоту для українських виробників зменшили до 1 млн тонн, що на 60% менше від загального обсягу металургійного експорту з України в ЄС у 2025 році.
Качка наголосив, що Україна веде активні переговори з ЄС, намагаючись переглянути умови застосування CBAM та детально розібрати вплив тарифних квот на різні категорії металопродукції. Наступний раунд розпочнеться після 30 вересня. Метою уряду в цьому діалозі є довести, що Україна не є загрозою для ЄС, а інтеграція української металургії в європейські ланцюги створення додаткової вартості може, навпаки, посилити європейську галузь, оскільки Україна спроможна закривати повний цикл металургійного виробництва.