Рада ЄС ухвалила 21-й пакет обмежувальних заходів проти Росії у відповідь на її агресивну війну проти України.
Про це повідомила пресслужба відомства.
Пакет містить жорсткі економічні санкції проти секторів, які найбільше впливають на російську економіку та її здатність фінансувати агресію проти України, а також найбільший за останні чотири роки пакет індивідуальних санкцій — загалом 218 позицій, з яких 48 фізичних осіб та 170 організацій.
«Наш 21-й пакет містить найбільшу за чотири роки кількість санкційних позицій. Ми завдаємо удару по більш ніж сотні банків і операторів криптовалютного сектору, понад 40 суднах російського “тіньового флоту” та кількох нафтопереробних заводах у Росії та Білорусі. До списку включено понад 50 суб’єктів військово-промислового комплексу, зокрема ключових учасників виробництва російських далекобійних дронів», – заявила Кая Каллас, Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки та голова Ради ЄС із закордонних справ.
Так, Рада ЄС запроваджує замороження активів і заборону надання коштів для 94 банків і великих фінансових установ, а також для одного впливового представника російського банківського сектору.
ЄС розширює заборону на проведення транзакцій ще на 33 російські кредитні та фінансові установи. Крім того, запроваджується заборона на транзакції з киргизьким банком, пов’язаним із забороненою Росією Системою передачі фінансових повідомлень (СПФП), а також із трьома іншими банками за межами РФ, які допомагають обходити санкції.
ЄС додає чотири санкційні позиції, пов’язані з транскордонною мережею A7, зокрема її новими зв’язками з Африкою. Також заборону на транзакції поширено на 14 платформ, пов’язаних із криптовалютами та розташованих у Грузії, Панамі, ОАЕ, на Маршаллових Островах, у Киргизстані та Білорусі.
Щодо енергетики, то пакет призупиняє автоматичне коригування механізму граничної ціни на нафту до 15 липня 2027 року.
ЄС також продовжує протидіяти «тіньовому флоту», розширюючи сферу дії чинних правил на судна, які підтримують його діяльність, зокрема надаючи послуги з бункерування та інші послуги. Крім 632 уже підсанкційних суден, до списку додано ще 41.
ЄС також запроваджує санкції проти 8 юридичних і 1 фізичної особи, які працюють в екосистемі «тіньового флоту», зокрема компаній, що діють від імені російських нафтових гігантів. Вперше до списку включено агентство з підбору екіпажів, яке підтримує діяльність «тіньового флоту».
Крім того, ЄС посилює тиск на нафтовий сектор, зокрема на нафтопереробні підприємства. Санкції запроваджено проти 18 юридичних і однієї фізичної особи, що працюють у нафтовій галузі. Серед них – три нафтопереробні заводи в Росії, великий білоруський НПЗ, а також компанія, створена для продажу білоруських нафтопродуктів у Росії та грузинський завод у Кулеві, що переробляє російську нафту.
Євросоюз додав п’ятьох нафтових трейдерів до переліку суб’єктів, щодо яких діє заборона на транзакції через порушення заборони на купівлю російської сирої нафти та нафтопродуктів.
ЄС також поширив заборону на транзакції на два російські порти та чотири аеропорти РФ.
Водночас блок чинить тиск на інші джерела доходів Росії, запроваджуючи санкції проти 7 великих учасників золотодобувного сектору – одного з найважливіших алмазних підприємств, а також кількох суб’єктів, що працюють у гірничодобувній і металургійній галузях.
При цьому пакет передбачає 56 індивідуальних санкційних позицій щодо фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Серед них – 37 позицій, безпосередньо пов’язаних із далекобійними дронами, з акцентом на їхнє виробництво та ланцюги постачання.
Рада ЄС також додала 51 нову юридичну особу до переліку суб’єктів, на які поширюються жорсткіші експортні обмеження щодо товарів і технологій подвійного призначення через їхню підтримку російського військово-промислового комплексу в його агресивній війні проти України.
Деякі з цих суб’єктів розташовані в третіх країнах – Китаї, зокрема Гонконзі, Індії, Казахстані, Киргизстані, Туреччині та Об’єднаних Арабських Еміратах – і сприяють обходу Росією експортних обмежень, зокрема щодо мікроелектроніки, верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПУ) та обладнання для виробництва напівпровідників.
ЄС погодився розширити існуючу заборону на експорт, включивши до неї товари та технології, що використовуються російською військовою промисловістю, такі як нікелеві порошки, метали та сплави, що використовуються в корозійностійких покриттях реактивних двигунів; берилієві порошки, що використовуються в ракетному паливі та високоефективних сплавах; самоклеючі плівки, стрічки та смуги, що використовуються в аерокосмічному та оборонному секторах; авіаційні товари, специфічні для безпілотних літальних апаратів (БПЛА), такі як наземне допоміжне обладнання, системи глушіння/перехоплення, системи запуску та серводвигуни, а також системи припинення польоту для дронів та ракет.
Крім того, ЄС запровадив додаткові обмеження на імпорт товарів, які приносять Росії значні доходи – на суму понад 60 млн євро. Йдеться, зокрема, про мідні руди, нікелеві руди, свинцеві руди, руди дорогоцінних металів, необроблений цинк, лужноземельні метали, оксиди цинку, оксиди хрому, скляні вироби, штучні перли та автомобільні деталі.
Євросоюз посилює правовий захист операторів ЄС у судових спорах, що виникають у зв’язку з обмежувальними заходами ЄС. Це дасть змогу судам і державам-членам ЄС не визнавати та не виконувати судові рішення, ухвалені в результаті судових процесів у російських судах.
Відповідні правові акти найближчим часом буде опубліковано в Офіційному журналі Європейського Союзу.