Квітневі дані Національного бюро статистики Китаю виявилися гіршими, ніж очікували навіть найобережніші аналітики. Промислове виробництво зросло лише на 4,1% у річному обчисленні проти 5,7% у березні – це найслабший результат з липня 2023 року.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Роздрібні продажі майже зупинилися: плюс 0,2% після 1,7% місяцем раніше. Продажі автомобілів на внутрішньому ринку обвалилися на 21,6% – і це вже сьомий місяць поспіль у мінусі. Капітальні інвестиції скоротилися на 1,6%.
Зазначається, що провал КНР пояснюється трьома структурними факторами, які давно назрівали.
Перший – енергетика. Конфлікт навколо Ірану заблокував Ормузьку протоку і порушив логістику нафтових поставок. Китайські нафтопереробні заводи, насамперед державні, були змушені скорочувати обсяги переробки. Для економіки, яка майже повністю залежить від імпортної нафти, це прямий удар по промисловому виробництву.
Другий – нерухомість. Сектор тягне вниз весь внутрішній попит. Девелопери сидять у боргах, ціни на житло падають, будівництво скорочується. Банківський сектор нервує. Місцеві бюджети, які десятиліттями жили за рахунок продажу землі, тепер латають діри. Нерухомість довгий час була локомотивом китайського зростання – тепер вона гальмо.
Третій – споживач, який не хоче витрачати. Китайські домогосподарства нарощують заощадження й уникають нових кредитів. Авторинок, житло, товари тривалого користування – скрізь та сама картина. Традиційні стимули через кредитування в такій ситуації не працюють: люди просто не беруть кредити.
Пекін реагує не так, як очікував ринок. Новий п’ятирічний план, прийнятий у березні, зосереджений на енергетичній безпеці та технологічній незалежності, а не на масштабних вливаннях у споживання. Влада свідомо уникає повторення кредитно-будівельної моделі стимулювання, яку країна вже пережила і яка залишила після себе гору боргів.
«Ціна такої стриманості – торговельна агресія назовні. Якщо внутрішній попит слабкий, а стимулювати його Пекін не поспішає, єдиний варіант, що залишається, – це компенсувати спад за рахунок експорту. Підтримка виробників, тиск на зовнішні ринки, нарощування присутності там, де ще є покупці. Тому США та ЄС розглядають надлишкові виробничі потужності КНР як загрозу власній промисловості. Нові торговельні конфлікти в цьому сценарії – питання часу», – заявили в СЗР.