Україна має разом із ЄС сформувати спільну технічну робочу групу за участю уряду, бізнесу та експертів і провести нову оцінку реального впливу CBAM на українську промисловість, оскільки попередні оцінки Єврокомісії виявилися хибними і дуже дорого коштували економіці країни, що знаходиться у стані війни. Таку думку висловив голова підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Муса Магомедов під час форуму United by Mining 2026.
“Україна не виступає проти CBAM і не виступає проти декарбонізації. Ми рухаємося до ЄС та розуміємо необхідність переходу до низьковуглецевої економіки. Але правила мають враховувати реальність. Наприкінці вересня Україна вперше за 100 років мала тиждень без виплавки сталі. Російські удари руйнують виробничі потужності, а українські підприємства одночасно стикаються з логістичними проблемами, обмеженнями на європейському ринку та новими вимогами CBAM”, – зауважив він.
Також, на думку нардепа, необхідно на період війни відтермінувати фінансові зобов’язання CBAM для української продукції та дати підприємствам можливість виконувати їх через реальні проєкти декарбонізації. “Ми маємо спрямовувати ресурси не на закриття підприємств, а на їхню модернізацію”, – наголосив він.
Попри тривалі переговори, які український уряд вів із ЄС щодо можливості відтермінування CBAM для України через війну на умовах форс-мажору, Єврокомісія із 1 січня 2026 р. почала застосовувати вуглецеве мито у повному обсязі без жодних виключень для українських підприємств. У ЄС послались на оцінку Єврокомісії, яка прогнозувала скорочення ВВП України через вплив CBAM на 0,01% до 2030 р.
Водночас одразу після запровадження CBAM стала очевидною груба помилка в розрахунках. Через дію вуглецевого мита покупці української продукції в ЄС були змушені сплачувати додатковий збір у розмірі від 35-40 до 100 євро за тонну продукції, що зробило її неконкурентною та призвело до скасування вже укладених контрактів. Вже у першому кварталі 2026 року порівняно із 1 кв.-2025 втрати експорту до ЄС перевищили 0,2% ВВП в еквіваленті. Зокрема, експорт чавуну впав на 60% р/р, сортового прокату – на 60% р/р, трубної продукції – на 17% р/р, феросплавів – на 93% р/р.
Магомедов наголосив на абсурдності такої політики ЄС: коли українську промисловість нищать російські ракети, Брюссель посилює контроль за імпортом з України, додатково обмежуючи підприємства, які вже працюють у надскладних умовах. Тож при розробці законів та в перемовинах із європейськими партнерами Україна, на думку нардепа, повинна доносити думку про необхідність збереження потенціалу власної промисловості та економіки.