За останні 4 роки прямі втрати державних підприємств при публічних закупівлях у нерезидентів через курсові різниці склали 2,8 млрд. грн. Причиною втрат стала різниця між курсом гривні на дату визначення переможця та на дату розрахунку за товари, придбані в валюті. Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, посилаючись на ініційоване ним дослідження публічних закупівель 9 найбільших публічних замовників.
На його думку, курсова різниця при розрахунках публічних замовників у валюті також призводить до дискримінації українських виробників та постачальників-резидентів. Адже фактична гривнева ціна, яку сплачують державні компанії в день розрахунку з нерезидентами, зазвичай вища, ніж була в момент визначення переможця тендеру. Відтак перемогу міг отримати інший учасник.
Зокрема, згідно з дослідженням Державного інституту інформатизації та моделювання економіки, за останні 4 роки найбільше втратили на курсових різницях при розрахунках з підрядниками-нерезидентами НАЕК “Енергоатом” – 1,59 млрд. грн, “Укргазвидобування” – 671 млн. грн, “Укрзалізниця” – 352 млн. грн.
Крім прямих втрат існують також і непрямі – це недоотримання податків. Адже українські виробники сплачують податки в Україні. Сплачують податки, хоч і в менших обсягах, постачальники-резиденти. Постачальники-нерезиденти не сплачують в Україні нічого.
“Уявімо закупівлю, в якій постачальник-нерезидент запропонував вартість товару 1 млн дол при курсі 39 грн за доллар. Його обрали переможцем, порівнюючи пропозицію 39 млн грн з пропозицією українського виробника 39,5 млн грн. Нерезидент переміг, його ціна зафіксована в валюті. Коли ж настав час йому платити, курс змінився до 40 грн за доллар. Щоб заплатити 1 млн дол, замовник витратив 40 млн грн. Він витратив більше грошей, ніж планував, і більше грошей, ніж витратив би на український товар. Ненормально, що валютний ризик бере на себе замовник. Виграє від цього лише постачальник – нерезидент, який не платить в український бюджет нічого. Це збитки держави, держкомпаній і дискримінація українських виробників, це потрібно змінити”, – зауважив Дмитро Кисилевський.
Дослідження закупівель за 2022-25 роки провів Державний інститут інформатизації та моделювання економіки. Предметом дослідження стали 511 закупівель, здійснених у компаній-нерезидентів на суму 124,5 млрд. грн. Дослідження охопило закупівлі 9 великих українських замовників, зокрема “Енергоатом”, “Укргазвидобування”, “Укрзалізниця”, “Медичні закупівлі”, “Укртранснафта”, “Укрнафта”, “Укренерго”, “Укргідроенерго”, “Ліси України”.
Інформацію про закупівлі у нерезидентів надали компанії на депутатське звернення Дмитра Кисилевського. Дослідження було представлено 7 квітня на засіданні Робочої групи щодо забезпечення оперативного опрацювання питань публічних закупівель із локалізацією Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.