Із 1 січня 2026 року в ЄС у повному обсязі почав діяти механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), в межах якого постачальники з третіх країн мають сплачувати так зване «вуглецеве мито». CBAM розповсюджується на сталь та алюміній, цемент, електроенергію та низку інших товарів, а обсяги платежів залежать від рівня викидів CO2 в процесі виробництва.
Завдяки використанню металобрухту в металургійному виробництві українські підприємства можуть зменшувати вуглецевий слід. Тож Україні з точки зору ступу в ЄС і відповідності екологічним вимогам до промисловості важливо залишати весь обсяг брухту всередині країни, зазначив народний депутат, заступник керівника Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, коментуючи рішення уряду запровадити нульову квоту на експорту брухту чорних металів та міді з України на 2026 рік.
Раніше уряд намагався обмежити вивезення металобрухту з країни, встановивши мито на експорт вторсировини на рівні 180 євро за тонну. Однак ця норма не поширювалася на експорт до країн ЄС, куди у 2025 році відвантажили 380 тис. тонн брухту.
Кисилевський зазначив: “Експорт брухту в ЄС де-факто є схемою по обходу мита з обсягом втрат для бюджету біля 3,5 млрд грн в рік. Адже зараз в ЄС мито 0, в інші країни – 180 євро. Брухт з України переважно реекспортується за межі ЄС. Якби 380 тисяч тонн вивезеного брухту у 2025 році були перероблені в Україні, держава отримала б 5,7 млрд грн податків”.
Він також звернув увагу, що залишати брухт всередині країни вигідніше, ніж його вивозити. Так, 1 тонна брухту, переробленого в Україні в готову продукцію, за його даними, утворює приблизно 15 тис грн податків. Тоді як 1 тонна експортованого брухту без мита фактично не утворює податків. Як заначив нардеп, мова йде про суму близько 100 грн з тонни, “оскільки заготівля металобрухту залишається здебільшого тіньовим бізнесом”.
“Брухт чорних та кольорових металів є стратегічною сировиною для чорної і кольорової металургії – важливих базових галузей економіки.
Звісно, фірми, які хочуть заробляти на безконтрольному вивезенні сировини, виступають проти цих рішень. Але сировинний експорт – ніша бідних країн. Україна від цієї моделі відмовилася, сподіваюсь, назавжди”, – зауважив депутат.
І додав, що одним із завдань для парламенту на цей рік має стати рішення про обмеження вивезення стратегічної сировини на рівні законів. “Ці обмеження мають діяти доти, доки цього вимагатимуть зовнішні обставини і потреби відновлення”, – резюмував він.