Конфлікт на Близькому Сході змінює глобальні перспективи ринку СПГ, зокрема, аналітики прогнозують втрату до 35 млн т постачань у поточному році.
Про це повідомляє Reuters.
Зростання цін, пошкодження експортної інфраструктури Катару та можливі затримки з новими постачаннями тепер викликають сумніви експертів щодо раніше очікуваного попиту з боку азіатських покупців, що є чутливими до цін.
До війни аналітики очікували, що світові постачання скрапленого природного газу у 2026 році зростуть на 10%, до 460–484 млн т, завдяки введенню в експлуатацію нових потужностей, переважно у США та Катарі. За прогнозами, паралельно мав зростати і попит.
Наразі ж консалтингові компанії S&P Global Energy, ICIS, Kpler та Rystad Energy скоротити прогнози обсягів світових поставок у поточному році на 35 млн т на тлі блокування Іраном Ормузької протоки, через яку проходить 20% світових потоків скрапленого природного газу, та пошкодження катарських потужностей, що призвело до зупинки виробництва 12,8 млн т СПГ на рік на 3-5 років. Це еквівалентно приблизно 500 партіям, чого достатньо для покриття понад половини річного імпорту Японії або Бангладеш протягом п’яти років.
Аналітик S&P Global Energy Люсьєн Малберг каже – ця криза цін на газ повинна змусить деякі країни переглянути свій погляд на зростання попиту тими темпами, які прогнозувалися раніше. Тому зростання буде нижчим, ніж прогноз до війни в Ірані.
S&P Global Energy очікує падіння експорту з Катару та ОАЕ на 33 млн т у поточному році та скоротила очікування ще на 19 млн т щороку з 2027 по 2029-й через очікувані затримки розширення потужностей.
Через шок пропозиції ціни на СПГ в Азії зросли на 143% з моменту загострення ескалації на Близькому Сході, що стало другим великим сплеском за чотири роки, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
У найближчій перспективі ринок відновиться, головним чином, через підвищення цін та скорочення попиту в Південній Азії, вважає Лора Пейдж, менеджер LNG Insight у Kpler.
Приблизно 80% поставок СПГ з Катару йде до Азії. Чутливі до ціни покупці, такі як Бангладеш та Індія, шукають їм заміну, одночасно переходячи на вугілля та побутовий газ. Пакистан, який значною мірою залежить від Катару нормує енергопостачання через чотириденний робочий тиждень, в енергоємних секторах скорочується попит. В Індії також постраждало нафтохімічне та керамічне виробництво.
США, найбільший у світі експортер ЗПГ, навряд чи зможуть заповнити прогалини, оскільки американські експортні заводи працюють майже на повну потужність , а більшість їхніх обсягів закріплені довгостроковими контрактами.
Китай останнім часом поступово знижував залежність від СПГ. Китайський державний газовий трейдер заявив, що стабільне зростання внутрішнього видобутку газу, збільшення поставок газу через трубопровід «Сила Сибіру» та поточні обсяги російського проєкту «Арктик СПГ-2» більш ніж компенсують втрату катарських поставок, на які припадає 6% від річного споживання газу в країні (приблизно 400 млрд куб. м).
На менш чутливих до ціни ринках, таких як Японія та Південна Корея, війна навряд чи суттєво змінить плани закупівель газу, враховуючи відсутність значного внутрішнього виробництва або доступу до трубопровідного газу.