В Україні зростає кількість відмов від російського софту 1С/BAS, попит на аналоги став стійкою тенденцією в сегменті малого та середнього бізнесу. Як відзначив Олег Щербатенко, засновник і власник української продуктової компанії IT-Enterprise, переломний момент у цьому відбувся у 2023 році, коли до акцентування проблематики долучилися органи влади та профільні об’єднання. Наведені ілюстрації згенеровані штучним інтелектом (АІ) від Bing.
Попит з боку бізнесу на рішення лінійки MASTER збільшився у 2,5 раза. Українськими програмними комплексами, зокрема, почали користуватися і великі торгові мережі MD Fashion, Delta Sport. Ритейл компанії — це найяскравіші представники тренду міграції з програмного забезпечення у 2023 році.
За словами Олега Щербатенко, бізнес у 2023 році проявив високу зацікавленість у заміні ворожого софту — 1С/BAS та клонів AmoCRM, Бітрікс24. Цей тренд знайшов відображення у зростанні кількості запитів на комплексні продукти IT-Enterprise — зокрема, продуктів для малого, середнього та мікробізнесу — лінійки MASTER. Ця команда розвиває лінійку програмних продуктів для сегмента малого та середнього бізнесу з 2016 року.
«Перша хвиля відмови від російського софта відбулася ще після 2014-2015 років. Але це стосувалося переважно державних компаній, великого корпоративного сегмента. З 2022 року ми отримали численні звернення з боку середнього бізнесу, але небезпека софта з російським корінням все ще залишалася темою, про яку знають далеко не всі. А у 2023 році до дискусії долучилися інституції та об’єднання, бізнес різного формату починає все частіше ставити собі в задачі роботу на екологічному, безпечному софті. Я бачу, що це рух, тенденція, яка має і буде розвиватися у 2024 році», — прокоментував Олег Щербатенко.
CEO IT-Enterprise підкреслив, що ринок систем для автоматизації бізнесу в Україні має великий потенціал і продовжує зростати. За попередніми прогнозами інсталювати новий екологічний софт замість того, що має російське коріння, потрібно буде не менше ніж для 500 тис. нових користувачів. Це має відбутися в термін до 5 років, в разі, якщо суспільство продовжить акцентувати необхідність відмови від російського софта, а державні служби зупинятимуть спроби лобістів зберегти ворожий софт, «змінюючи обгортку».
За словами Олега Щербатенко, місця на ринку вистачить всім компаніям-розробникам, адже чим більше якісних продуктів, тим легше українському бізнесу буде обрати продукт під свої задачі і зробити перехід на новий софт зручним.
«Ми найбільший розробник продуктової лінійки для різних сегментів бізнесу: від корпорацій до мікробізнесу, але обсяг задач такий, важливість відмови від ворожого софта настільки принципова, що поява нових і нових українських продуктів і компаній нас надихає, а не навпаки», — прокоментував він.
«У 2023 році ми додали в лінійку MASTER зручні рішення для торгівлі, включаючи POS і пРРО, розвинули та вдосконалили CRM. У 2024 році продовжуємо працювати над вдосконаленням архітектури, автоматизацією і спрощенням процесів для користувачів, створенням більшого числа сталих конфігурацій. Наразі маємо в лінійці рішення для бюджетних установ, комерційних компаній, освіти, медицини, військових частин, ЖКГ, агробізнесу, електропостачальних компаній, водоканалів, тепломереж. Їх стане значно більше. Також, впроваджуємо зручні можливості для отримання клієнтами зворотного зв’язку, запроваджуючи AI (штучний інтелект)», — розповів Олег Щербатенко.
Як відомо, ще у 2017 році Рада національної безпеки й оборони України заборонила використання державними установами програмних продуктів держави-агресора, зокрема, через загрози порушення конфіденційності, цілісності та доступності даних з автоматизованих систем. Та попри це ворожі програми продовжували займати панівне місце на ринку, а проблема замовчувалась. У 2019 році 1С/BAS і його аналоги використовували близько 80% бізнесу.
- Читайте також: «Україні потрібно зробити цифровий стрибок від паперових документів до штучного інтелекту» – Олег Щербатенко, IT-Enterprise
На початку 2023 року Асоціація IT-Ukraine звернулася до віцепрем’єра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова з ініціативою запровадження загальнонаціональної програми відмови від програмного забезпечення походженням із країни-агресора, зокрема й через ухвалення відповідних змін до законодавства.
15 квітня 2023 року Президент України ввів на 10 років санкції проти російських технологічних компаній — Указ №227/2023, який доповнив попередній Указ №133/2017.
Наприкінці року у Верховній раді був зареєстрований законопроєкт №10186, яким пропонується заборонити на території Україні продаж програмного забезпечення, при створенні якого було використано програмний код написаний мовою країни агресора.