Вільний доступ до європейського ринку є однією із важливих умов для відновлення української металургійної галузі після нищівних атак росіян по ключових сталеплавильних потужностях країни. Однак останні рішення ЄС змушують сумніватися у доцільності інвестицій в український ГМК. Таку думку висловив генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков в інтерв’ю проекту fDi Intelligence від Financial Times.
Він нагадав, що після серії масштабних та цілеспрямованих російських ударів у серпні-вересні усі три основні виробники сталі в Україні – Метінвест, Інтерпайп та АрселорМіттал Кривий Ріг – були змушені зупинити роботу своїх підприємств. Наразі там розбирають завали, оцінюють стан активів та потенційну вартість їх відновлення після пошкоджень.
«Якщо говорити про те, чи можна відновити металургійну галузь, то, звісно, відбудувати можна все. У цьому немає сумнівів. Але щоб українська металургія могла відновитися після війни, нам потрібно розуміти, чи є ми частиною ширшого європейського ринку», – зауважив Риженков.
Він наголосив: «Останнім часом ми бачимо багато кроків з боку Євросоюзу та Єврокомісії, які змушують нас сумніватися, чи варто взагалі інвестувати в українську металургію». Серед них Риженков згадав запровадження в ЄС квот на імпорт сталі з України попри домовленості з Брюсселем, зокрема угоду про асоціацію та інші угоди останніх років, які фактично передбачали вільний доступ до європейського ринку. Керівник Метінвесту окремо зауважив, що в останні кілька років Україна і так експортувала до ЄС менше сталі через війну і втрату потужностей, які опинилися під окупацією. Незважаючи на це ЄС скоротив квоти для України на 50%.
«На мою думку, це дуже дивний крок. Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти посилюватимуть обороноздатність і економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити. Сподіваюся, наші посадовці разом із європейськими колегами зможуть переглянути цю ситуацію та виправити її», – зазначив він.
До російського вторгнення в Україну у 2022 році металургійна галузь забезпечувала майже 10% ВВП України та близько третини всього експорту. І навіть після 2022 року, коли частина активів опинилася під контролем росіян, внесок ГМК у ВВП України становив близько 7%, а частка у загальному експорті сягала 20%.
Зараз бізнес в Україні продовжує працювати у надскладних умовах, під постійними обстрілами, долаючи проблеми з логістикою та дефіцитом електроенергії. Якщо ЄС не дасть сигнал про те, що бачить українську економіку і зокрема металургію частиною спільного європейського ринку, сенсу в існуванні промисловості в Україні та її відновленні не буде, вважає Риженков. «Це знищить одну з важливих опор української економіки. А отже, Україна буде значно слабшою, коли стане частиною європейської економіки, що, своєю чергою, послабить і саму Європу», – підсумував він.