За підсумками 2025 року Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України забезпечило економію понад 13 мільярдів гривень бюджетних коштів.
Про це повідомила пресслужба Мінрозвитку.
Зазначається, що такий результат став можливим завдяки системному перегляду підходів до планування та реалізації інфраструктурних проєктів, посиленню інженерної й технічної експертизи, а також фаховому перерахунку проєктної та кошторисної документації.
Одним із показових прикладів є проєкт водогону для Миколаєва. За проєктною документацією 2024 року його вартість становила 8,7 млрд грн. Після детального технічного аналізу і перерахунку кошторису загальну вартість проєкту знижено до 6,3 млрд грн — економія склала понад 2,4 млрд грн.
Частину зекономлених коштів уже спрямовано на будівництво очисних споруд у Миколаєві та підготовку водних проєктів в інших регіонах.
Ще одним напрямом економії стала модернізація пунктів пропуску. Агентство запровадило використання модульних інфраструктурних рішень замість традиційного капітального будівництва. Якщо вартість одного капітального об’єкта становила близько 100 млн грн, то модульні конструкції коштують орієнтовно 20 млн грн за об’єкт. До кінця 2025 року буде модернізовано 10 малих пунктів пропуску, що забезпечує сукупну економію близько 1,5 млрд грн.
Окремо було переглянуто витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. За результатами ревізії контрактів і технічних рішень оптимізовано витрати на 8,6 млрд грн при збереженні необхідного рівня безпеки об’єктів.
У сфері дорожнього господарства Агентство також оновило підходи до формування кошторисів. Під час перегляду враховувалися реальні ринкові ціни в регіонах, логістика та доступність матеріалів. Після технічної переоцінки середня вартість ремонту одного квадратного метра асфальтового покриття знизилася до близько 1200 грн залежно від регіону (раніше — від 1200 до 2400 грн). У результаті з дорожнього бюджету в 17,4 млрд грн вдалося зекономити майже 1 млрд грн без зниження якості робіт.
Загалом понад 13 млрд грн бюджетних коштів, зекономлених у 2025 році, залишаються в системі та можуть бути спрямовані на подальше відновлення інфраструктури, реалізацію нових проєктів і підтримку громад.

