У 2023 році Метінвест-СМЦ запропонував громадам набір готових рішень для відбудови житла та соціальної інфраструктури в рамках проекту «Сталева мрія». За рік існування ініціативи компанія встигла розробити масштабні проекти житлових кварталів для двох міст на сході України – Маріуполя та Бахмута. На черзі – ще низка громад на півдні та півночі. UAprom розпитав Тетяну Скрипку, яка очолює проектний офіс будівельного сектору Метінвест-СМЦ, про поточні проекти, співпрацю з громадами та комунікацію з урядом для масштабування проекту.
Рік тому ви представили проект «Сталева мрія», який пропонує громадам готові проектні рішення, які можна використати у процесі відбудови. Як за цей рік еволюціонувала ця ініціатива?
Так, на початку ми розробили проекти для 13 типів будівель, кожна з яких має різні варіанти під різні потреби. Загалом це більше 200 проектних рішень. Восени ми спроектували для Маріуполя цілий квартал, який можна відбудувати, використовуючи наші рішення. А сьогодні (на Українському будівельному конгресі – ред.)ми представили просторовий план мікрорайону для Бахмута. Загалом маємо вже багато міст, зацікавлених у реалізації схожих проектів, плануємо реалізувати ще два протягом літа-осені.
У межах «Сталевої мрії» ми робимо усі проектні роботи безкоштовно, але є питання черги, оскільки наша команда може працювати тільки над одним проектом за раз. Наразі до нас звернулись представники 10 громад. Вони мають різні запити, відповідно й обсяги робіт у кожному конкретному випадку дуже відрізняються. Комусь потрібно спроектувати два будинки, а для когось, як наприклад для Бахмута, мікрорайон на 85 гектарів. Природньо, що тут мова йде про різні строки виконання. Ми також враховуємо терміновість запитів. Наприклад, та сама адміністрація Бахмута планує цієї осені взяти участь у форумі Rebuild Ukraine у Польщі. Вони матимуть зустріч з донорами, під час якої треба продемонструвати вже готовий проект. Це вимагає не тільки розробки проектної документації, а й узгодження плану відбудови з місцевими жителями на громадських слуханнях. Коли накладаєш це на графік, розумієш, що це тривалий процес і краще планувати заздалегідь.
Хто ще окрім Маріуполя та Бахмута звертався до вас по допомогу? Які проекти маєте в роботі?
Отримуємо запити із Півдня. Це Херсон, Миколаїв, Одеса. Також зверталися представники невеликих громад у Чернігівській області, де проекти відбудови будуть реалізовуватись у співпраці із Данією. І, звичайно, були запити від громад з Донецької області.
Можна подумати, що серед прифронтових міст, які частіше зазнають руйнувань, запит на проектування нових просторів більший. Але часто їх потреби пов’язані радше із нагальними питаннями типу забезпечення базових послуг або ж евакуації, а не з необхідністю відбудовувати дитячий садочок чи школу. Разом з тим громади у більш безпечних і віддалених від зони бойових дій регіонах потребують допомоги у вирішенні гуманітарних питань. Наприклад, ми працюємо із владою Білої Церкви, яка намагається вирішити проблему із розселенням переміщених осіб. Тож для міста це вже не проект відбудови, а проект розвитку.
Наскільки ініціативними є громади? З яких регіонів маєте більше запитів?
Ми маємо різний досвід. Наприклад, проект відбудови кварталу в Маріуполі ми зробили із власної ініціативи. Адміністрація Бахмута побачила його і сама до нас звернулася. Ми також постійно перебуваємо в контакті з різними громадами, тому, коли дізнаємося, що в когось є проблеми з просторовими планами, ми допомагаємо. Також під час Українського будівельного конгресу ми розіграли два сертифікати на розробку просторових планів для зацікавлених громад з Асоціації малих міст України. Всього подались 33 громади з різних областей, жеребкуванням було обрано дві – Тростянецьку та Глухівську, обидні з Сумської області.
Ви розробили низку просторових рішень для громад. Чи є якісь проекти, які вже вийшли на етап реалізації?
Наразі проектна документація по кварталах у Маріуполі та Бахмуті знаходиться на етапі громадського обговорення. Паралельно ми працюємо над реалізацією менших проектів. У співпраці з міжнародним фондом плануємо будівництво сталевих шкіл на модульній технології у Київській, Миколаївський та Херсонській областях. Мова про 5 проектів. Наразі вже відбувається виробництво металевих конструкцій. Ця технологія ідеально підходить для деокупованих територій, тому що модульні конструкції це фактично напівфабрикат – каркас виготовляються на заводі, потім доставляється на місце, і після монтажу залишаються тільки внутрішні роботи й благоустрій території. Очікуємо, що 1 вересня деякі з них вже відкриються для учнів. Сподіваємося, громади і міста побачать, що такі проекти можна реалізовувати швидко і за ті самі кошти, які необхідні для зведення класичного навчально закладу.
Також із військовими працюємо над проектом укриття постійного перебування – із усіма необхідними комунікаціями. Згодом його можна буде використовувати у цивільному житті – для шкіл та садочків.
Чи маєте плани співпрацювати з владою, щоб охопити більше громад?
Нашою концепцією зацікавились у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури. На початку травня відбулось перше засідання робочої групи із ключовими спеціалістами у сфері архітектури та містобудування, представниками контролюючих органів, під час якої обговорювали питання внесення проектів «Сталевої мрії» до державної бази проектів повторного використання. Наразі діє платформа Dream, куди підвантажуються такі проекти, і громади можуть ними користуватися на безкоштовній основі, залучаючи тільки частину своїх коштів, а також державну чи донорську допомогу. Така база проектів дозволить громадам зекономити орієнтовно 9-12 місяців роботи, а також чималі гроші на оплату проектних робіт. Наразі у співпраці з Мінвідновлення проводимо аналіз та експертну оцінку проектів Метінвесту на відповідність усім вимогам. Очікуємо, що після цього вони будуть включені до каталогу. Наразі там представлені тільки підземні укриття, тож ініціатива тільки набирає обертів.