У 2025 році зовнішньоторговельний баланс України зазнав значного тиску через поєднання негативної динаміки в експорті та рекордного зростання імпорту. Вперше за два роки товарний експорт країни скоротився, що було зумовлено переважно провалом у показниках агросектору.
Водночас обсяги імпорту продемонстрували стрімке зростання, сягнувши найвищого за останні роки показника. Такий розрив призвів до формування рекордно високого дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, що сягнув майже 15% від внутрішнього валового продукту країни.
Які галузі спричинили падіння експорту, а які допомогли його втримати? Як змінилася географія зовнішньої торгівлі України? Що спричинило бум імпорту та які товари ввозили найактивніше? Дослідив UAprom.
Агросектор провалив експорт
Український експорт пішов у мінус вперше за два роки. У 2024 році він показав ріст на 12,3%. За підсумками 2025-го зовнішні поставки товарів з України сягнули $38,3 млрд. Це на 2,7% або $1 млрд менше, ніж роком раніше, свідчать попередні дані річного платіжного балансу, оприлюднені Національним банком.
Як стверджує регулятор, майже все скорочення було забезпечено зниженням експорту продовольчих товарів. Протягом року дохід від їхнього постачання на зовнішні ринки впав на 8,7%, тоді як у 2024 році – він зріс на 12,1%. Зокрема, зернові культури втратили 22,8% обсягу, а насіння олійних культур отримали мінус 30,4%.
“Скорочення продажів за кордоном переважно було спричинене зниженням торішнього урожаю ключових культур”, – пояснюють аналітики інвестиційної компанії ICU.
Водночас окремі групи сільгосптоварів дозволили частково компенсувати втрати. Наприклад, експорт олій та жирів протягом року зріс на 11,0%, а м’ясо-молочної продукції – на 21,9%.
Крім агросектору, в минулому році просів експорт мінеральних продуктів (–7,2%), зокрема руд (–17,3%).
Обстріли вартістю $1 млрд
За результатами четвертого кварталу 2025 року суттєво в Україні ускладнилося транспортування товарів на експорт через обстріли портів. Про це повідомив заступник голови правління НБУ Володимир Лепушинський на брифінгу 29 січня.
За рік інтенсивність обстрілів портової інфраструктури суттєво зросла: якщо у 2024 році було зафіксовано 36 атак, то у 2025 році їх кількість збільшилася до 96. У 2025 році було пошкоджено 325 об’єктів портової інфраструктури.
“Частину експорту було переорієнтовано через інші шляхи, зокрема, через залізницю. Але в цілому ми отримали по експорту цифру приблизно на $150 млн менше, ніж очікували в четвертому кварталі”, – зазначив фінансист.
На його думку, у першому кварталі 2026 року ризики є значними. Водночас, у прогноз Нацбанку закладається припущення про поступове відновлення транспортування через морські порти, що дозволить вивезти більші обсяги врожаю та інших товарів, зокрема металургії та залізної руди.
Важка промисловість врятувала ситуацію
На загальному песимістичному тлі позитивні зрушення продемонструвала важка промисловість. Кілька її галузей за підсумками 2025 року показали зростання експорту, зокрема:
- Металургія – на 6,7%;
- Хімпром – на 9,8%;
- Деревина та вироби з неї – на 16,4%;
- Промислові вироби – на 16,7%;
- Машинобудування – на 2,7%.
Саме ці товарні групи утримали експорт від ще глибшого провалу.
Європа та Азія скоротили закупівлі
Географічна структура експорту змінилася не на користь України. ЄС скоротив закупівлі на $1,5 млрд (–6,6%), його частка впала з 56,4% до 54,1%. Азія зменшила закупівлі на $0,4 млрд (–4,5%), частка – з 25,3% до 24,9%.
Натомість зросли поставки до СНД (+$262 млн, +14,3%), Америки (+$141 млн, +12,2%) та Африки (+$80 млн, +2,7%).
Загалом, Європа залишається головним ринком збуту, але її частка поступово зменшується.
Імпорт вибухнув
Якщо товарний експорт минулого року продемонстрував незначне падіння, то імпорт показав справжній бум: +23,5%, або +$17 млрд у грошовому вимірі. Загальний обсяг імпорту досяг $89,3 млрд – це найвищий показник за останні роки.
Більше 90% зростання забезпечив неенергетичний імпорт (+24,2%, або +$15,4 млрд). Понад половину цього приросту дало машинобудування, яке зросло на 37,0% порівняно з 2024 роком. Інші імпортні статті також у плюсі:
- Продовольчі товари – на 14,0%;
- Хімічна промисловість – на 7,6%;
- Чорні та кольорові метали – на 15,8%;
- Промислові вироби – на 5,1%.
Енергетичний імпорт підскочив на 18,5% або на $1,6 млрд. Насамперед це відбулося через різке збільшення закупівель природного газу (у 2,9 раза) та вугілля (у 2,5 раза).
“Основним чинником вищого імпорту стало зростання закупівель продукції машинобудування – як енергоощадного обладнання, так і продукції військового призначення та легкових автомобілів, – зазначають аналітики ICU і додають. – Вагому роль відіграло й зростання ввезень “інших товарів”, що, ймовірно, переважно відображає більший споживчий імпорт домогосподарств через поштові мережі”.
Географія імпорту теж зазнала змін. Азія збільшила поставки на $7,4 млрд (+30,9%), її частка зросла з 33,2% до 35,2%. ЄС наростив імпорт на $3,8 млрд (+11,4%), але частка впала з 45,6% до 41,2%. Америки додали $1,3 млрд (+29,3%). Загалом Азія стрімко набирає вагу як джерело імпорту, витісняючи ЄС із домінуючої позиції.
Дефіцит торгівлі – рекордний
Унаслідок різноспрямованої динаміки – падіння експорту та вибуху імпорту – дефіцит торгівлі товарами різко розширився. За даними НБУ, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг $31,9 млрд (14,9% від ВВП) проти $15,2 млрд (8,0% від ВВП) у 2024 році.
“Рекордно високі зовнішні дисбаланси (без урахування міжнародної фінансової допомоги) залишатимуться ключовим фактором вразливості економіки в наступних роках, – вважають аналітики ICU. – Ми очікуємо збереження дефіциту зовнішньої торгівлі цьогоріч на рівні 2025 року, однак дефіцит поточного рахунку зросте через менші обсяги бюджетних грантів”.
Наразі рекордні обсяги золотовалютних резервів дозволяють Україні компенсувати економічні дисбаланси. Але так буде не завжди. Рано чи пізно країні прийдеться розраховувати на власні сили.
Тоді ключовим питанням буде здатність України наростити експорт товарів із високою доданою вартістю і зменшити залежність від імпорту критичних товарів. Без цього дефіцит торгівлі залишатиметься серйозним викликом.