На початку минулого тижня кредиторам України снігом на голову впала новина – Кабінет Міністрів 19 травня подав на затвердження Верховної Ради проект закону, який мав би надати уряду право у будь-який час запроваджувати мораторій на виплати за зовнішнім боргом. У самому уряді ініціативу мотивували «питанням справедливості» та надбанням «папєрєдніков». «Надзвичайним борговим навантаженням Україна «зобов’язана» попередньому режимові Віктора Януковича. За його правління обсяг боргів України збільшився на 40 млрд. доларів. В той же час, виплати лише за валютними борговими зобов’язаннями протягом наступних чотирьох років складають близько 30 мільярдів. Це включає в себе і обслуговування, і повернення боргу. Питання справедливості щодо українського населення – знизити таке надзвичайне боргове зобов’язання», – наголосили автори законопроекту. Парламент пояснення врахував та того ж дня 256 голосами «за» ухвалив два закони, що надають право зупиняти виплати боргів не тільки уряду, а й місцевим радам за своїми позиками та облігаціями. Документи діятимуть лише для приватних кредиторів, які водночас не зможуть звернути стягнення на державне майно.
На фоні надзвичайно складних переговорів із зовнішніми кредиторами та в очікуванні чергового траншу МВФ поява права зупиняти виплати боргів виглядає досить негативно. Бо хто ж буде вкладати і позичати країні, яка у будь-яку хвилину може заявити «Кому я винна – всім пробачаю»? Проте на переговори з існуючими кредиторами звістка вплинула конструктивно – 19 травня основні кредитори заявили, що вітають бажання прискорити переговори, але все одно нагадали, що заперечують будь-яку можливість списання хоча б частини боргу.
Водночас, вже наприкінці тижня міністр фінансів Наталя Яресько, за повідомленням агентства Bloomberg, дала зрозуміти, що переговори про реструктуризацію вже на шляху досягнення угоди. За її словами, тон спілкування між сторонами пом’якшився, оскільки протягом тижня були розкриті учасники групи – FranklinTempleton, LazardLtd., BlackstoneGroupInternationalPartners LLP, BTG PactualEurope LLP, TCW InvestmentManagementCo. та T. RowePriceAssociatesInc. Радники Мінфіну планують зустрічатися з кредиторами наступного тижня в Лондоні для конкретизації домовленостей. Сприятливим жестом з боку парламенту також став ухвалений 22 травня закон, який звільняє від оподаткування доходи, отримані на державні цінні папери або місцеві позики.Тим часом, один з кредиторів України, що не входить до комітету – компанія-власник українських облігацій BlackRockInc. – заявила, що «інвестори не мають виключати скорочення боргу, якщо вони не хочуть повернутися до переговорів у наступному році». Це логічно – адже краще отримати хоч щось, ніж не отримати нічого. Тому, можливо, вже наступного тижня ми побачимо компроміс у питанні зовнішнього боргу, а там і транш МВФ надійде, і всім буде добре.
Крок до перемоги над зовнішніми кредиторами істотно додав оптимізму і українським приватним позичальникам – як каже народна мудрість, «лихий призвід – людям заохота». 21 травня під час засідання парламенту підступи до ВерховноїРади заблокували валютні позичальники – вони вимагали ухвалення закону про переведення споживчих кредитів в іноземній валюті в гривню за курсом, що діяв на момент укладення договору. Вимагали агресивно – палили шини, кричали «Банду геть!», стукали пляшками об паркан парламенту, не пускали пожежників, билися з правоохоронцями та намагалися прорватись до головного входу в Раду. Звичайно ж, можна зрозуміти людей, які взяли валютну іпотеку чи автокредит та не можуть виплачувати їх через катастрофічну девальвацію та скорочення особистих доходів, але чому платити за них мають як добросовісні позичальники, так і депозитні клієнти банків? Люди ж знали, на що йшли, та добровільно і без примусу ставили підписи під контрактами. Законопроект ж у його нинішній редакції перекладає всі видатки цього «всепрощення» на плечі банків – тобто, банківських вкладників. Депутати ж, напевно, боячись організованого натовпу, проголосували проект у другому читанні, але не знайшли необхідної кількості голосів і відправили його на читання третє. А читати там буде що – як слушно зауважив у своєму блозі відомий харківський економіст і народний депутат Олександр Кірш, до третього читання проект має унікальну «халяву» для позичальників – борг за валютним кредитом пропонується прощати, якщо позичальник виплатив за ним взяту в гривнях суму+15% – тобто відсотки за таким кредитом сягатимуть 1% річних! Це – казкові умови, які дуже сподобаються не тільки власникам валютних позик. Якщо закон буде ухвалено, Україну очікують «майдани» гривневих позичальників, які вимагатимуть аналогічних поступок, а згодом – «депозитні майдани» від людей, які через масове банкрутство банків не матимуть змогу отримати навіть гарантовані державою виплати! Наразі єдине, що рятує ситуацію – чітка заява НБУ і Президента про те, що якщо цей закон буде прийнятий в цілому, він обов’язково буде ветований.
Тим часом, українським банкам нині доводиться несолодко і без валютних реструктуризацій. За повідомленням Національного банку України, частка проблемних кредитів у банківській системі за квітень виросла до 18,1%, або на 0,9 відсоткових пункти.Регулятивний капітал банківської системи зменшився до 100,978 мільярдів гривень порівняно з 188,949 млрд. грн. станом на 1 січня 2015 року. Збиток українських банків за січень-квітень 2015 року склав 82,637 млрд. грн., тоді як за весь 2014 рік збиток системи склав 53,966 млрд. грн. Скорочується частка іноземного капіталу в банківській системі – за квітень вона скоротилася з 30,5% до 28%. Натомість зросла заборгованість українських банків за кредитами рефінансування Нацбанку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – на 6,36 млрд. грн. у квітні до 136,62 млрд. грн. у травні. Тим часом, деякі банки продовжують термін повернення боргів з «рефінансу». Так, за інформацією Інтернет-виданняFinBalance, найбільший банк України «Приватбанк»у березні домовився з НБУ про продовження до жовтня 2015 року термінів повернення рефінансування, що спливали у лютому-березні. Сума відстроченого боргу – 10 мільярдів гривень. Водночас банк продовжує брати нове рефінансування (це дозволяє минулорічна зміна нормативних актів Нацбанку), причому, за версією видання, протягом І кварталу обсяги рефінансування перевищували фактичний відтік клієнтських коштів. Ніби все добре і все працює, але ці факти – привід для роздумів.
На завершення – трохи позитиву. Довгоочікуваний Ризький саміт Східного партнерства не приніс Україні безвізового режиму, але, як кажуть європейці, «надав перспективу» макрофінансової допомоги Україні на 1,8 мільярда євро. Щоправда, оформлена ця перспектива не угодою, а Меморандумом про взаєморозуміння. Що не заважає міністрові фінансів Наталі Яресько говорити, що перші 600 мільйонів надійдуть вже скоро, і призначати їх на ті ж потреби, що і всі валютні надходження – на виплату і обслуговування зовнішніх боргів. На саміті українці також дізналися від президента Єврокомісії ВалдісаДомбровскіса, що українська економіка «демонструє ознаки стабілізації», а від Європейського інвестиційного банку – підтвердження про надання у найближчому майбутньому допомоги малому і середньому бізнесу України, Молдови та Грузії на суму до 3 млрд. євро. Однак це все – не більше ніж прогнози. Єдиним ж інвестором української економіки на сьогодні, як і раніше, залишаються … заробітчани, які протягом першого кварталу 2015 року, за даними Нацбанку, переказали в Україну 502,5 мільйона доларів. На жаль, через бізнес-клімат ці кошти, вочевидь, підуть не у виробництво, а у споживання – тож і користі з них жодної. Хоча хочеться вірити в краще …
За матеріалами тижневика Wschodnik