Владимир Кистион: «Нафтогаз» необходимо ликвидировать

Вице-премьер по вопросам энергетики рассказал о будущем «Нафтогаза», перспективах закупки газа в России, законности угольной формулы «Роттердам+» и планах по созданию нового государственного угольного гиганта.

ПО ТЕМЕ

Отмечается, что с начала года «Киевэнерго» выполнила полную замену участков тепловых сетей общей протяженностью

20 СЕНТЯБРЯ, 21:15

Виталия Яремы Николая Герасимьюка, который, как утверждают

11 СЕНТЯБРЯ, 01:15

Отмечается, что с начала года «Киевэнерго» выполнила полную замену участков

20 СЕНТЯБРЯ, 21:15

"У вас буде можливість переконатися у його професійних якостях".

Таку характеристику Володимир Кістіон отримав навесні 2016 року від свого беззмінного шефа останнього десятиріччя Володимира Гройсмана, який тоді представляв його на посаді віце-прем'єра з ПЕК.

У правоті прем'єр-міністра ЕП має можливість переконатися з перших хвилин зустрічі: Кістіон примудряється десять хвилин абстрактно відповідати на питання про плани уряду щодо підвищення цін на газ для населення, професійно парируючи будь-які спроби повернути його до конкретики.

У цьому прикладі — вся стратегія поведінки виконавчої влади: не поспішай з ухваленням рішень і говори те, що від тебе хочуть почути.

До певного часу така концепція працює, але коли вона стає зрозуміла співрозмовнику, той відкриває дзеркальний фронт. Так вийшло минулого тижня, коли МВФ відклав виділення Україні чергового траншу допомоги через пропозицію Кабміну відступити від раніше обумовленого підвищення тарифів на газ.

У людей із слабкою нервовою системою цей провал спричинив би паніку. Однак у кожної медалі є зворотний бік: охолодження відносин з МВФ автоматично веде до ослаблення впливу міжнародних фінансових інститутів на рішення уряду.

Для Гройсмана це доречна зміна: він почав кампанію з підпорядкування собі наглядової ради "Нафтогазу", через яку можна впливати на СЕО компанії.

Нижче — про ці плани, намір ліквідувати "Нафтогаз", перспективи закупівлі газу в Росії, підтвердження законності вугільної формули "Роттердам+" та плани щодо створення нового державного вугільного гіганта.

"БУДЬ-ЯКА ПОСТАНОВА І ЗАКОН — ЦЕ НЕ БІБЛІЯ"

— Цього тижня міністр фінансів у Вашингтоні переконує МВФ, що підстав для зростання цін на газ нема (розмова з віце-прем'єром відбулася 11 жовтня, ЕП). Фонд каже, що вони повинні бути ринковими. Якщо не вдасться досягти консенсусу, яким буде рішення Кабміну?

— У квітні 2016 року ми встановили (постанова №187. — ЕП) єдину ціну на газ, зрівнявши її з імпортною. Зняли підґрунтя, яке дозволяло "грати в наперстки".

В процесі роботи стало зрозуміло, що формула, зашита в постанову №187, не до кінця об'єктивно відображає поточну ситуацію в Україні. Основний принцип залишається: ми беремо на себе зобов'язання, що ціна на газ в Україні для побутових споживачів повинна відповідати імпортному паритету.

— Тобто ця формула в принципі не правильна?

— Вона має недоліки, але ми не відходимо від основного принципу, що ціна повинна бути зрозумілою. Вона не повинна формуватися десь в коридорах, а повинна визначатися на підставі індикатора, і це ціна газу у хабі.

Подивімося, яка ціна в Україні та чи відповідає вона імпортному паритету. Ми говоримо про населення і частину бюджетних установ. Вони споживають 17,6 млрд куб м. Україна видобуває майже 14 млрд куб м. Щоб закрити сегмент, який має привілеї, потрібно ще 4 млрд кубів. Їх треба купити. Ми їх купуємо і привозимо.

Чому ціна на газ, який видобувається в Україні, повинна прирівнюватися до ціни в німецькому хабі плюс логістика? Він не транспортується, тому ми від нього віднімаємо логістику, але ціна має бути як у хабі в Німеччині.

— Зараз використовується формула Hub+, а ви пропонуєте Hub0?

— Ми пропонуємо Hub0 на український газ і Hub+ на той, який потрібно доставити.

— Чинна формула — це другий "Роттердам+". Ми платимо за транспорт та вхід в ГТС за весь газ, який споживаємо.

— Ми ж купуємо 4 млрд куб м газу, постачаємо на територію України?

— Так, але ми купуємо цей газ у Словаччині, на кордоні з Україною. 90% цього газу — російського походження, який прийшов до нас за реверсом.

— Якби у Словаччині був хаб, ми б рахували ціновий індекс у словацькому хабі.

— Ви вважаєте цю ціну справедливою?

— Вона економічно обґрунтована. Її можна пояснити і виключити зловживання.

— Чому саме зараз у Кабміні зрозуміли, що постанова №187, яка регулює ціну на газ, не ідеальна?

— Ви знаєте "Жигулі" першої моделі? Гарна машина була?

Але минуло багато часу і обставини змінилися. Повертаючись до теми: в процесі імплементації з'являються моменти, які складно врахувати під час розробки. Будь-яка постанова і закон — це не Біблія. Якщо є моменти, які потрібно вдосконалити, то це потрібно зробити. От і все.

— "Газпром" нерідко пропонує ресурс дешевше, ніж у Європі. Чи не логічно хоча б частково повернутися до закупівель газу у РФ?

— Ніколи не кажи ніколи. При цьому ми повинні розуміти, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці. Ми можемо проаналізувати попередній досвід, коли нас привабливими умовами прив'язували, а потім вирішували всі свої питання.

Якби ми перенесли точку обліку за транзитом на східний кордон, такий варіант можна було б розглядати. У нинішньому форматі це (закупівля газу в Росії. — ЕП) дуже ризиковано і безвідповідально.

— Питання стосовно анбандлінгу НАК (відділення оператора газотранспортної системи, передбачене нормами Третього енергопакету ЄС — ЕП). За рішенням Кабімну (постанова №496) ГТС повинна бути передана держпідприємству "Магістральні газопроводи України". Проте НАК створив при підпорядкованому йому "Укртрансгазі" компанію "Оператор ГТС України". Збоку виглядає, що це…

— (Перебиває) Саботаж.

— Ви будете наполягати на передаванні ГТС в держпідприємство "Магістральні газопроводи України"(МГУ)?

— Постановою №496 затверджений план реструктуризації "Нафтогазу" (розділення компанії, під яким в першу чергу розуміється передача до незалежних від НАК дежпідприємств газотранспортної системи та підземних газосховищ – ЕП), де чітко видно дорожню карту: що, кому і як треба робити. Відповідальним за реалізацію того чи іншого завдання є Міненерговугілля або Мінекономрозвитку.

Міненерговугілля провело необхідну роботу, і я точно розумію, який шлях вони пройшли відповідно до дорожньої карти. Коли з'являється інформація, яку уряд як акціонер отримує із ЗМІ, що менеджмент НАК створює якийсь там відокремлений підрозділ у структурі "Укртрансгазу", чи буду я заперечувати?

До нас жодних офіційних пропозицій та обґрунтувань не надходило.

— Тобто поки що нема предмету розмови?

— Так. Я ще не розумію, що ми можемо оскаржувати у цій ситуації.

— Є чіткий період, коли ГТС слід передати в МГУ. Звідси питання: якщо цей період буде порушений або це не буде зроблено, чи вживатиме Кабмін заходи для завершення або прискорення цього процесу?

— Абсолютно. Ви, напевно, маєте інформацію, що є саботаж в реалізації заходів, затверджених 496-ю постановою. Уряд ухвалив протокольне рішення створити міжвідомчу комісію та провести розслідування, чому саботуються доручення, які ухвалювалися Кабінетом міністрів для виконання плану заходів 496-ї постанови.

— Це те, на основі чого Міненерговугілля створило робочу групу?

— Так. Це доручення уряду створити міжвідомчу комісію і розібратися, чому не виконуються рішення Кабінету міністрів. Ми вже реагуємо на відставання від передбачених термінів. Ми повинні розуміти, де і хто гальмує цей процес.

— Як цей процес повернути в робоче русло?

— Дуже просто. Думаю, робоча група через тиждень-півтора завершить роботу і доповість про це. На основі висновків фахівців уряд ухвалюватиме рішення.

— Тобто можливий сценарій примушення до миру?

— Я не прихильних підкилимних війн, тому що навіть найбільш криваві війни завжди завершувалися за столом перемовин. Краще поганий мир, ніж добра війна. Я точно не хочу крові, але якщо у процесі перевірки будуть встановлені якісь факти, то на них повинне бути адекватне реагування.

— Як змусити НАК виконати 496-ту постанову?

— Кабмін є акціонером. Якщо подивитися закон "Про акціонерні товариства", то акціонер може ухвалювати будь-яке рішення, не радячись з наглядовою радою.

— Тобто Кабмін може ухвалити якийсь документ, який…

— (Перебиває) Можливо, якщо це буде потрібно за результатами перевірки чи для прискорення виконання завдань, передбачених цією постановою.

— У нас було питання стосовно саботажу, але оскільки ви самі на нього відповіли, просто спитаємо: якщо цей саботаж буде тривати, чи розглядається варіант перевантаження верхівки НАК?

— Це не повноваження віце-прем'єра, але хотів би нагадати, що "Нафтогаз" як акціонерне товариство залишився без легітимної наглядової ради. Питання правління — це питання, які вносяться та опрацьовуються наглядовою радою.

Думаю, ми в найкоротший час сформуємо наглядову раду. Вона розбереться у цій ситуації і за результатами вийде з пропозицією до уряду, що потрібно зробити. Чи передати акції, чи змінити менеджмент, чи інші речі.

Тобто це питання, яке потрібно розглянути в колегіальному, незалежному органі, аби ні в кого не виникало жодного суб'єктивізму, що уряд політично тисне чи втручається у господарську діяльність "Нафтогазу".

— Ви кажете, що невдовзі буде створена наглядова рада. Однак процедура її створення дуже нешвидка – займає більше двох місяців.

— Дуже нешвидка, але якщо дотримуватися процедури, то її можна пройти за два-три місяці. Ви ж прекрасно розумієте, що така компанія як "Нафтогаз" не може бути без наглядової ради, особливо під час опалювального сезону.

— Як запрацює механізм призначення наглядової ради?

— Щоб дотриматися всіх процедур, потрібно буде як виняток внести відповідні зміни до процедур, які регулюють призначення наглядової ради.

Прем'єр на зустрічі з послами "Великої сімки" запропонував: "Враховуючи тривалість процесу, уряд готовий його відкоригувати або зробити виняток для призначення наглядової ради з умовою, що ви даєте своїх кандидатів — не менше десятка, а може, й два. Ми їх проглядаємо, радимось з вами, і коли знаходимо консенсус, за окремою процедурою вносимо на засідання уряду та призначаємо".

— Який статус вони будуть мати в наглядовій раді?

— Легітимність наглядової ради за законодавством — один рік, до квітня 2018 року. Протягом квітня акціонер повинен підтвердити повноваження наглядової ради, або вона їх втрачає. Так говорить закон "Про акціонерні товариства".

— Чи відповідає дійсності інформація, що ідея запропонувати кандидатури незалежних членів наглядової ради (представників інтересів міжнародних фінансових інституцій, яким відведена більшість голосів в наглядовій раді — ЕП) належить ЄБРР?

— Ця пропозиція була від прем'єра. Коли він поставив питання представникам наших міжнародних партнерів, хто буде узагальнювати їх пропозиції, то директор ЄБРР по Східній Європі і Кавказу Франсіз Маліж сказав: "Я узагальню".

Він з власної ініціативи повинен зібрати пропозиції наших міжнародних партнерів і консолідовано запропонувати перелік кандидатів.

— Глава НАК Андрій Коболєв має непогані відносини із західними партнерами. Чи не відчуває уряд на собі тиск дружби двох проти третього?

— Хороше запитання (сміється). А вам як здається?

— Читача більше цікавить думка віце-прем'єра.

— Диму без вогню не буває. Я ще раз повертаюся до того, що кожна сторона діє у такому люфті, наскільки це дозволяє інша сторона.

Якщо ми говоримо, що Кабмін — це акціонер, і є бажання чи спроби через відповідні інструменти, долучаючи позицію міжнародної спільноти, залякати, натиснути на Кабмін, щоб він підвищив ціну на газ для українців, а тут явно це простежується, то Кабмін ухвалювати таких рішень точно не буде.

Тому що результати фінансової діяльності НАК за 2016 рік в обсязі 22 млрд грн — це не тільки успіх менеджменту компанії. 99,9% тих результатів — це рішення Кабміну. Все інше, можливо, є роботою менеджменту.

Є багато речей, які мені здаються дивними. Я вважаю, що монополія не на користь ні державі, ні споживачам. Тепер гляньмо: "Нафтогаз", сама надбудова, що вона виробляє? "Укргазвидобування" видобуває газ, проводить буріння, розвідку…

— Вважаєте, що "Нафтогаз" треба ліквідувати?

— Так. Я вважаю, що треба провести демонополізацію. НАК може залишитися як юридична особа у сегменті газового ринку і працювати як газовий дистриб'ютор на рівних умовах з іншими компаніями.

— Коли буде порушене питання про ліквідацію "Нафтогазу"?

— Треба уточнити: мова не йде про ліквідацію "Нафтогазу" і всіх компаній, які до нього входять. Йдеться тільки про ліквідацію надбудови. Що вона виробляє? Знаєте, скільки грошей вона витрачає на своє утримання? 1,8 млрд грн на рік. Це адміністративні витрати на одну тільки надбудову.

— Кабмін — акціонер "Нафтогазу". Він може порушити це питання будь-коли.

— Будь-який процес повинен бути еволюційним. Передусім нам треба завершити анбандлінг — від'єднання діяльності з транспортування газу. Потім слід відділити "Укргазвидобування", а НАК може існувати як трейдер, це його право.

— У якому році "Нафтогаз" можна ліквідувати?

— Процес відділення активів від "Нафтогазу" пов'язаний з розглядом судового спору в Стокгольмі (відповідно до плану реструктуризації НАК, передача активів до новостворених держпідприємств почнеться після винесення рішення Стокгольмським арбітражем у суперечці з "Газпромом", яке повинно бути винесене восени 2017 — ЕП). Як тільки буде рішення, з'явиться відповідь на це запитання.

— Якщо рахувати від дня ухвалення рішення суду, про який час ідеться?

— Відділення ГТС від "Нафтогазу" відбудеться протягом максимум трьох місяців.

— Звідси висновок, що до кінця 2018 року сенс існування НАК відсутній?

— Я би з вами погодився, але почекаймо рішення із Стокгольма.

— Якщо ми програємо суд, як це позначиться на процесі анбандлінгу?

— Ми проведемо його ще швидше. Якщо у Стокгольмі все буде добре, ситуація на ринку газу у 2018 році кардинально зміниться. Така відповідь вас влаштує?

— Кабмін щодо "Нафтогазу" діє обережно, через "механізм важелів". У таких умовах від мети до її досягнення витрачається багато часу, а в нас у 2019 році закінчується термін дії контракту з "Газпромом". Кабмін, певно, захоче залишити собі певний час на пошук нового партнера. Цей час — 2018 рік?

— Так.

— Хто у 2018 році буде відповідати за пошук нового партнера?

— Міненерговугілля та "Магістральні газопроводи України". У нашій країні є профільне міністерство, яке формує політику і відповідає за результати.

Чому "Нафтогаз" перебуває у вільному плаванні? Хтось ухвалює "довгі" рішення, а він дозволяє собі "підтягнути" якихось міжнародників і спробувати натиснути на Кабмін, щоб він ухвалив необхідне для "Нафтогазу" рішення.

— Чи можливо за 2018 рік знайти заміну "Газпрому"?

— У мене є внутрішнє відчуття, що потрібно набагато менше часу. Певна робота вже проводиться. Є словацька компанія Eustream, придивляється Snam (італійська компанія, що займається управлінням об'єктів газової інфраструктури в Європі — ЕП).

— Snam пропонує використання локальних відрізків газотранспортної системи України. Ми будемо погоджуватися з такою пропозицією?

— План анбандлінгу потрібно виконати, а які можуть бути зміни в цьому плані, говорити зарано.

— За даними Міненерговугілля, з початку 2017 року борги населення за газ зросли на 337% до 25,8 млрд грн. Це, висловлюючись банківською мовою, безнадійна заборгованість чи держава планує повернути ці гроші?

— Коли Енергетичне співтовариство коментує проблему боргів і каже, що все пропало, у ці моменти я хочу плакати. Люди не розуміють, що відбувається.

Кілька цифр. 1 січня 2017 року борг населення становив 21 млрд грн. За дев'ять місяців цій категорії відпущено газу на 43 млрд грн. Якби населення погано платило, його борг 1 жовтня становив би 64 млрд грн, але 1 жовтня він становив 23 млрд грн. Тобто за цей рік населення заплатило понад 40 млрд грн, але вони віднесені не на поточну оплату, а на погашення боргів попереднього періоду.

З чого складаються 23 млрд грн боргу населення? 14,4 млрд грн — це невиплачені у повному обсязі субсидії, а близько 8 млрд грн — це борги населення. 1 жовтня 2016 року борг населення був 8,2 млрд грн. Це означає, що за рік, з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року, гроші сплачені майже повністю.

— Однак розмір боргів населення за газ на переговорах Данилюка у Вашингтоні є одним з аргументів, чому не можна підвищувати ціни на газ. Також йдеться про те, що зросте рівень отримувачів субсидій з 60% до 90%.

— Ось тут все правильно: йде додаткове навантаження на бюджет, з якого сплачуються субсидії. Виникає питання: чому ми повинні дотувати НАК з бюджету?

— Чи підтримує уряд ідею передавання права управління газорозподільними мережами від приватних облгазів "Нафтогазу"?

— Ми повертаємося до питання монополії. Чи буде краще споживачеві, якщо "Нафтогаз" експлуатуватиме газорозподільні мережі і при цьому збереже функції з видобутку і транспортування?

— То ви не підтримуєте цю ідею?

— Я підтримую цю ідею, якщо "Нафтогаз" буде заходити у даний сегмент на ринкових, однакових з приватними структурами умовах.

— Питання про плату за мережі. Облгази кажуть, що у них нема на це грошей, і плата можлива, якщо ці витрати їм включать у тариф. Це буде зроблено?

— Ми повинні знайти джерело.

— У тому числі через тариф?

— У тому числі, але потрібно шукати й інші варіанти, щоб врахувати інтереси кінцевого споживача.

— Стосовно "Укргазвидобування". Є ідея приватизувати компанію, є ідея розділити її на кілька частин. Яку з них ви підтримуєте?

— "Укргазвидобування" забезпечує видобуток близько 90% українського газу. Чи потрібно її зараз роздержавлювати? Впевнений, що ні.

— Чи потрібно її ділити? Є думка, що вона зловживає монопольним становищем на ринку видобутку газу.

— "Укргазвидобування" не може викривляти конкуренцію, це не одна труба, завдяки обмеженню доступу до якої можна зловживати. Видобуток — це море ділянок і конкурсні умови. Ми повинні створити доступ до геологічної інформації, впровадити конкурсний продаж спецдозволів: виходь на конкурс, купуй ліцензію і працюй. Країні потрібен газ. Дешевий і швидкий.

"ЯКЩО НЕМА НАСЛІДКІВ НАВІТЬ У ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, ЗНАЧИТЬ, У ФОРМУЛІ "РОТТЕРДАМ+" НЕМА ПОРУШЕНЬ"

— З початку 2017 року основними постачальниками вугілля в Україну стали Росія (55%), США (25%) і Канада (6,1%). Міністр енергетики у березні говорив, що Україна заборонить ввезення вугілля з РФ. Мотивував тим, що в Україну можуть везти вугілля з так званих ДНР і ЛНР. Чому досі це не зроблено?

— Я не можу коментувати інформацію про ввезення вугілля з Росії. Я займаюся моніторингом вугілля, необхідного для теплової генерації. До вугілля для металургії, хімічної промисловості та інших приватних гравців я стосунку не маю.

Я навіть не впевнений, що у Міністерства енергетики стосовно цих поставок є статистика — у цьому сегменті працюють ринкові умови.

— Тобто для ТЕС вугілля з Росії не завозиться?

— Я не знаю генеруючих компаній, у яких є контракти на закупівлю вугілля в Росії. В рамках теплової генерації є тільки півдержавна компанія "Центренерго". Решта — приватні компанії, які працюють відповідно до законодавства і ринкових умов.

— У "Донбасенерго" є контракт на закупівлю вугілля з Росії. Кабмін не зупиняє ці поставки, бо вважає таку поведінку прийнятною, чи тому, що нема альтернативного каналу поставок вугілля?

— Напевно, і перше, і друге. Я ще раз підкреслюю: я принципово не втручаюся в господарські відносини приватних компаній, щоб не виникало питань стосовно лобіювання рівні Кабміну. Наше завдання — бути над процесом і забезпечити кожного українця достатньою кількістю електроенергії і тепла.

— Тобто в пріоритеті — забезпечення споживача енергією.

— Так. Для цього є суб'єкти господарювання різних форм власності. Якби стояло питання, що "Центренерго" законтрактувала вугілля в РФ, це була б інша ситуація. Там є частка державної власності, і ми юридично відповідаємо за наслідки рішень.

Яку відповідальність уряд несе за рішення приватних компаній? Завдання Кабміну — сформувати правила і забезпечити контроль за дотриманням цих правил.

— Вугілля із США купується по 113 дол, ДТЕК купує в ПАР по 100 дол. Чому було вирішено везти вугілля із США? Скільки в цьому рішенні економіки?

— Напевно, 100%. Політика тут була як каталізатор — вона мала стимулюючий ефект. Не так багато в світі вугілля марки "А": у США, ПАР та Австралії. Все.

— Чому ДТЕК купує вугілля значно дешевше за "Центренерго"?

— "Центренерго" повинна дотримуватися умов прозорості закупівель. Комусь простіше вийти на більш вигідний контракт. ДТЕК же не потрібно проводити публічні процедури: знайшли постачальника, провели переговори й уклали угоду.

— Чому "Центренерго" не може купити вугілля на умовах ДТЕК?

— У ДТЕК ширше поле можливостей. Вона вільна у своїх рішеннях. У ДТЕК рішення ухвалюються, виходячи з оцінки рішень і власних переконань, а "Центренерго" мусить пройти певну процедуру, бо у неї є державна частка.

— Яку процедуру не дозволяє "Центренерго" пройти Південна Африка?

— "Центренерго" кілька разів проводила тендерні закупівлі. Кілька разів вони були визнані такими, що не відбулися, бо не було пропозицій. Потім були якісь пропозиції від грузинської компанії, які так і не були акцептовані.

Цей процес вимушений, бо "Центренерго" — державне підприємство. Завтра йому можуть поставити питання, чому він без публічності підписав той чи інший контракт. ДТЕК таке питання ніхто не поставить, крім акціонера.

— Чому не можна купувати вугілля в ПАР?

— Якби була пропозиція від компаній, що видобувають вугілля в ПАР, на тендерних процедурах, які проводило "Центренерго", то компанія прийняла би цю пропозицію. Таких пропозицій не було. Поки "Центренерго" проводила тендери, той профіцит вугілля, який був у ПАР, напевно, вже розкупили.

— "Центренерго" вже десять років у процесі банкрутства. Щоб його закрити, слід погасити 70 млн грн. Для компанії це кілька днів роботи. Чи не хочете ви порушити питання про те, чому банкрутство "Центренерго" не закривають?

— Вже порушую.

— Як саме?

— Проводжу у цьому кабінеті наради, які стосуються розв'язання таких кросвордів.

— З приводу формули "Роттердам+" було доручення Гройсмана розібратися з обґрунтованістю її існування. Це доручення виконане?

— Відповідні рішення є в рамках Генеральної прокуратури, НАБУ, які також ставлять під сумнів цю формулу, і відповідні дії НКРЕ. Наслідки?

— Ми їх не бачимо.

— Якщо нема наслідків навіть у правоохоронних органів, значить, у формулі "Роттердам+" нема порушень.

— "Роттердам+" має право на існування?

— Дискусійне питання. У такі моменти я завжди кажу: запропонуйте альтернативу.

— Введення формули "Роттердам+" пояснювали необхідністю організації альтернативних каналів поставок вугілля. Ми досі не бачимо альтернативного ввезення, організованого за допомогою формули. Відповідно, ми не розуміємо, які можуть бути підстави для її існування.

— Тут можна довго говорити. Коли я дискутую з цього приводу з друзями, я погоджуюся, що питань до формули багато, але ніхто не пропонує альтернативу.

Припустімо, завтра формулу скасовуємо. З якої величини визначати ціну на вугілля для визначення вартості електроенергії? В Ахметова одна ціна на вугілля, у "Донбасенерго" — інша. Що взяти за основу?

— Ви ж самі пропонуєте з газом: взяти просто хаб без урахування доставки. Можливо, тут це також буде справедливо?

— (Сміється) Ви розвиваєте ту позицію, у якій ми намагаємося переконати МВФ.

— Можливо, запропонуєте прибрати з формули "Роттердам+" логістику?

— Потрібно погратися з цією ситуацією. Це питання не дуже актуальне, бо ціна на вугілля, закладене у вартість електроенергії, набагато нижча вартості вугілля у хабі. Для прикладу: сьогодні в оптовій ринковій ціні електроенергії ціна вугілля закладена на рівні 66 дол за тонну, а реальна ціна у хабі з літа — 86 дол за тонну.

— Коли буде створена Національна вугільна компанія (НВК)? Коли їй передадуть в управління державні шахти?

— Цей процес на завершальній стадії. Два дні тому від Міненерговугілля в Кабмін прийшов документ про створення цієї компанії. Думаю, протягом тижня-двох документ буде підписаний та опублікований.

У компанію входитимуть 33 шахти. Це дозволить формувати єдину державну політику: проводити централізовані закупівлі, економити на адміністративному апараті вугільних об'єднань 1,5 млрд грн.

— Після цього приватизують шахти, які увійдуть в НВК, чи саму компанію?

— Приватизація цих об'єктів не заборонена, але на першому етапі ми повинні призначити в Національну вугільну компанію хороший менеджмент. Якщо компанія буде працювати прибутково і розвиватися, то навіщо її приватизувати?

— Коли уряд схвалить прийняття регулятором РАБ-тарифів для обленерго?

— Це питання до регулятора.

— Уряд наполягатиме на дотриманні послідовності "спочатку РАБ, потім приватизація" обленерго чи це не принципово?

— Правильно було б ввести РАБ-тарифи, а потім проводити приватизацію.

— Це принципова позиція Кабміну чи просто побажання?

— Я, на жаль, приватизацією не займаюся.

Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1