Минулий тиждень в українській економіці запам’ятається публічною суперечкою між урядом та головним кредитором України – Міжнародним валютним фондом щодо ціни на газ, оптимістичними прогнозами щодо зростання економіки від рейтингового агентства Fitch, стартом роботи нового стандарту мобільного зв’язку 4G в Україні, намірами найбільшого європейського авіалоукосту Ryanair відкрити дата-центр в Україні, оптимістичними даними про зростання доходів українського населення та інформацією про роль українських заробітчан у Польщі в наповненні українського ВВП.
Розмови між Україною та Міжнародним валютним фондом, які останнім часом припинилися через взаємне розуміння безперспективності відновлення програми співпраці без проведення потрібних фонду реформ, раптово відновилися у публічному просторі наприкінці тижня. Причому з ініціативи МВФ – його представник в Україні Йоста Люнгман написав електронний коментар агентству Reuters, у якому нагадав, що Україна для відновлення співпраці з фондом має «дозволити ринкові визначати ціну на газ для домогосподарств». Коментар став публічною відповіддю на рішення Кабінету Міністрів України від 28 березня, яке продовжило спеціальні зобов’язання «Нафтогазу України» з продажу природного газу населенню за пільговими цінами та залишило вартість природного газу для українських домогосподарств незмінною до червня 2018 року. У пояснювальній записці до проекту постанови було зазначено, що переговори з МВФ щодо приведення цін на газ до імпортного паритету тривають, і тому термін спецзобов’язань необхідно продовжити.
МВФ в особі Йости Люнгмана висловив незгоду з таким підходом. «Ми вважаємо, що важливо, щоб ціни на газ, включаючи тарифи для домашніх господарств, визначалися ринком відповідно до реформ, які були реалізовані в 2016 році, і які були одним з основних досягнень процесу реформ в Україні в останні роки», – заявив він у своєму коментарі. У МВФ також нагадали, що у 2016 році Україна погодилася врегулювати ціни на газ на рівні зовнішніх ринкових ставок, проте невиконання урядом рішень заморозило кредитування від Фонду після двох останніх траншів у квітні 2017 року. Також було зазначено, що в Україні поступово закривається вікно для проведення реформ, які підтримуються МВФ, на фоні проведення в 2019 році президентських і парламентських виборів. Поточна програма Фонду також закінчується в березні 2019 року, і раніше як українські урядовці, так і представники МВФ говорили про те, що якщо черговий транш фонду не буде виділено Україні до літа, програма розширеного фінансування так і залишиться не виконаною, а нова програма навряд чи розроблятиметься. Також нагадаємо, що на 2019-2020 роки припадає найбільше навантаження на Україну з виплати реструктуризованих кілька разів зовнішніх боргів. Як відсутність співпраці з МВФ вплине на можливість України залучати кошти на міжнародних ринках капіталу – питання відкрите і риторичне.
Тим часом, міжнародні рейтингові агентства зберігають позитивний прогноз зростання української економіки. Так, агентство Fitch Ratings 26 березня повідомило, що зберегло позитивний прогноз зростання економіки України у 2018 році на рівні 3,2%, а от у 2019 році передбачає прискорення росту валового внутрішнього продукту на 3,7%. Експерти Fitch зазначають, що у 2017 році українська економіка продовжувала демонструвати невелике відновлення, і оцінюють зростання ВВП за підсумками минулого року на 2%. Агентство прогнозує, що у поточному році економічна активність буде поступово відновлюватися за рахунок внутрішнього попиту, але на перспективи відновлення може сильно вплинути невирішений військовий конфлікт на сході України та відсутність доступу до ресурсів окремих районів Донецької та Луганської областей. До речі, за підрахунками відомого економіста та наукового співробітника Євразійського центру Atlantic Council Андерса Аслунда, внаслідок окупації Росією Криму та агресії на Донбасі Україна втратила майже 100 мільярдів доларів. Fitch також нагадує, що український уряд знаходиться під тиском складної програми реформ, проведення яких є основною умовою надання Міжнародним валютним фондом зовнішнього фінансування.
Ще однією важливою подією, що трапилася в економіці України минулого тижня, став старт комерційної експлуатації мереж мобільного зв’язку четвертого покоління 4G. Цей стандарт, який широко використовується у Європі та цілому світі вже давно, в Україні не міг бути запущений через те, що уряд довго відкладав питання продажу ліцензій на частоти під ці мережі та відмовився ухвалювати рішення про технологічну нейтральність, тобто дозвіл розгортати мережі будь-якого стандарту на наявних у операторів частотах. Тендери на четверте покоління мобільного зв’язку відбулися тільки у 2018 році, а Український державний центр радіочастот оголосив про початок видачі операторам необхідних дозволів з 30 березня. Новий стандарт зв’язку точково запустили два з трьох українських операторів – Lifecell, який стартував у Києві, Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, Львові, Полтаві, Сумах, Івано-Франківську, Чернівцях, Одесі та Херсоні, та «Водафон-Україна», що увімкнула мережу в Києві, Львові та Харкові. Єдиним з власників 4G-ліцензії, який не запустив новий стандарт, став найбільший український телеком-оператор «Київстар» – його президент Петро Чернишов публічно заявив, що компанія не змогла отримати всі необхідні дозволи та сподівається стартувати з новим стандартом до 10 квітня.
Інші економічні новини з минулого тижня були дуже сприятливими для внутрішнього ринку праці. За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі, прибуток ТОП-100 державних компаній за 2017 рік виріс майже на 35% порівняно з позаминулим роком до 32,6 мільярда гривень, але основний прибуток дали тільки компанії, що працюють у регульованих державою галузях. Державна служба статистики повідомила, що реальна заробітна плата в Україні в лютому 2018 року зросла на 10,5% порівняно з лютим минулого року. За даними того ж Держстату, реальні доходи українського населення протягом 2017 року зросли на 6%, а номінальні доходи – на 24,4%. Натомість витрати населення за 2017 рік зросли на 26,8%. Державна фіскальна служба України повідомила, що в Україні побільшало мільйонерів – за 2017 рік доходи в сумі понад 1 мільйон гривень задекларував 1061 громадянин, що більш ніж на 50% більше порівняно з попереднім роком. Майже 40% українських мільйонерів мешкають у Києві.
Нові робочі місця в Україні хоче створити найбільший лоукост-перевізник Європи – ірландська Ryanair заявила про намір збудувати в Україні дата-центр для зберігання та обробки даних. Як повідомив в інтерв’ю виданню «Центр транспортних стратегій» керівник Ryanair Майкл О’Лірі, у новому центрі потенційно зможуть працювати 250 українських фахівців. «З досвіду роботи свого дата-центру в польському Вроцлаві ми знаємо, що українці мають добрі компетенції у зберіганні та обробці даних. Там з-понад 250 працівників більше 50% – це ІТ-фахівці з України», – заявив керівник Ryanair та повідомив, що компанія вже працює над цим питанням. На це інтерв’ю одразу ж відгукнулася влада Львова, яка невідкладно надіслала до Дубліна офіційний лист-запрошення із закликом розмістити дата-центр саме у Львові. До речі, за даними департаменту фінансів Львівської облдержадміністрації, підприємства Львівщини з початку 2018 року більш як удвічі наростили сплату податків і обов’язкових платежів до місцевих бюджетів області. Оскільки ці виплати формуються в основному за рахунок податку на доходи фізичних осіб, це означає, що зарплати фахівців на цих підприємствах дуже сильно зросли – завдяки жорсткій конкуренції на ринку праці в регіоні. Щоправда, ця конкуренція наразі програє польським працедавцям – за підрахунками польського віце-міністра закордонних справ Бартоша Ціхоцкі, за 2017 рік українці, що працюють у Польщі, перерахували додому понад 12 мільярдів злотих, що складає приблизно 3-4% українського валового внутрішнього продукту.