Минулий тиждень в українській економіці запам’ятається даними про сповільнення економіки у третьому кварталі 2017 року, прогнозами росту інфляції та зниження гривні, ухваленням закону про захист бізнесу та дослідженням про рівень корупції, згідно з якими переважна більшість українських бізнесменів змушені давати хабарі для безпроблемної роботи.
Інформацію про сповільнення економіки оприлюднила 14 листопада Державна служба статистики. Згідно з її даними, протягом третього кварталу 2017 року українська економіка з урахуванням сезонного чинника додала лише 0,2% порівняно з попереднім кварталом проти 0,6% у другому кварталі, а зростання ВВП у третьому кварталі порівняно з третім кварталом 2016 року склало 2,1%. Нагадаємо, що в середині серпня Держстат повідомив, що у другому кварталі 2017 року зростання порівняно з аналогічним періодом 2016 року склало 2,4%, однак вже у вересні цю оцінку було скориговано до 2,3%. Сповільнення економіки дало підставу для перегляду інфляційних і валютних прогнозів – 13 листопада стало відомо про те, що Міжнародний валютний фонд у своєму регіональному прогнозі для Європи зберіг передбачення росту української економіки на 2%, але погіршив прогноз середньорічної інфляції на 1,3 процентних пункти – до 12,8%. Це гірше, ніж раніше оприлюднений прогноз Національного банку України, який 26 жовтня знизив прогноз інфляції з 9,1% до 12,2%.
Песимістичними є і міжнародні прогнози щодо української гривні – рейтингове агентство Standard&Poor’s, яке минулого тижня підтвердило довгостроковий та короткостроковий кредитні рейтинги України на рівні В-/В зі стабільним прогнозом, у своїй аналітиці передбачило, що курс гривні до американського долара до кінця 2017 року складе 26,9 гривні за долар, а на кінець 2018 року – 27,3 гривні за долар. На думку аналітиків агентства, у 2019 та 2020 роках курс гривні залишатиметься на рівні 27,5 гривні за долар. Враховуючи коливання на міжбанківському та готівковому валютних ринках, цей прогноз ще навіть дуже оптимістичний.
Другою важливою новиною для української економіки стало ухвалення парламентом запропонованого урядом закону про зміни до деяких законодавчих актів із забезпечення прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами при здійсненні досудового розслідування, більше відомого серед бізнес-кіл як «закон про захист бізнесу від свавілля правоохоронних органів». Основними новаціями цього закону стала вимога обов’язкової відеофіксації обшуків на підприємствах та обов’язковий аудіовідеозапис судового процесу, заборона на вилучення оригіналів документів, комп’ютерів, серверів та оргтехніки у компаній, а також обов’язковість участі адвоката в обшуках та інших слідчих діях – аж до визнання незаконними та недійсними доказів, зібраних без дотримання цієї вимоги. Закон є дуже актуальним з огляду на фактичне збільшення тиску на український бізнес – такої кількості обшуків на підприємствах, як цього року, Україна не знала ні в 2014-2016 роках, ні до 2014 року. Зокрема, у першому півріччі 2017 року слідчі органи заявили майже 60 тисяч подань про обшуки, тоді як у 2016 році за рік було подано 94 тисячі таких подань, у 2015 році – 75 тисяч, а у 2014 році – 67 тисяч. Звичайно ж, у таких умовах говорити про якусь економічну свободу та створення умов для залучення потужних внутрішніх та зовнішніх інвестицій, як мінімум, недоречно.
Але ж, незважаючи на це, бізнес в Україні працює. І вочевидь, це йому вдається тільки завдяки корупційним діям – і це підтверджують результати комплексного дослідження «Створення сприятливого середовища для підприємництва в Україні», проведеного Українським центром соціальних реформ за підтримки Міжнародної організації праці та Федерації роботодавців України. Згідно з його даними, 63,8% опитаних українських роботодавців були змушені давати хабарі представникам органів влади, а майже 47,6% оцінили системи проведення тендерів державних закупівель як неякісні – і це, незважаючи на роботу системи державних електронних закупівель «Прозорро» та численні демонстрації її економічної ефективності для бюджету! Результати дослідження також показують, що найбільшими загрозами праву власності в Україні, крім державної корупції, були названі бюрократичні структури, рейдерство та організовані злочинні угруповання.
Натомість, незважаючи на корупцію та проблеми, український бізнес дивиться у майбутнє з оптимізмом. За оприлюдненими 17 листопада даними опитування малого і середнього бізнесу України від Спілки українських підприємців, більшість українських фірм у 2018 році прогнозує зростання власного бізнесу. Зростання планується в основному за рахунок збільшення обсягів реалізації продуктів та послуг, яке передбачають 89,7% опитаних, та відкриття нового виду діяльності, яке планують 39,7% опитаних. 75% респондентів планує збільшити кількість працівників, а рівно 50% опитаних планують вихід на нові ринки. Натомість основним фактором, який стримує розвиток бізнесу, опитані підприємці назвали не корупцію і не бізнес-клімат, а відсутність кваліфікованих кадрів – високе податкове навантаження та обмежений доступ до ресурсів відійшли на третє і друге місце відповідно, а корупція, зарегульованість економіки та бойові дії на Сході увійшли лише у ТОП-8 проблем для бізнесу. Серед реформ, які найшвидше потрібно провести в Україні, опитані підприємці назвали податкову реформу, дерегуляцію бізнесу, оптимізацію митних процедур та реформу судочинства.
На завершення – добірка інших економічних новин тижня. За січень-вересень 2017 року українці отримали з-за кордону 1,747 мільярда доларів через системи миттєвих переказів коштів – таку статистику оприлюднив Національний банк. Тривають перипетії довкола націоналізації «Приватбанку» – згідно з рішенням українських судів він буде змушений повернути близько 500 мільйонів гривень екс-дружині колишнього співвласника банку Геннадія Боголюбова, які були списані як кошти пов’язаних осіб у процесі одержавлення банку. Націоналізацію найбільшого банку країни розкритикував колишній голова НБУ Володимир Стельмах, який у своєму інтерв’ю інтернет-виданню FinBalance заявив, що банк утримував всі нормативи та рівень стабільності на високому рівні, але ставлення регулятора до «Приватбанку» було упередженим. Екс-голова НБУ, який свого часу допустив зниження курсу гривні з 4 до 8 гривень за долар, також звинуватив нинішнього шефа Нацбанку Валерію Гонтарєву в знищенні банків та економіки через надмірне вилучення коштів з обігу. В Україні розвивається сфера стартапів – за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, за останні 5 років в цю галузь було інвестовано близько 400 мільйонів доларів, а лише за останній рік – 88 мільйонів доларів. Україна стала однією з країн, на яку робить ставку Світовий банк – президент цієї фінансової установи Джим Йонг Кім заявив, що ставка на успіх реформ в Україні є однією з найбільших у світі. За його словами, вже найближчим часом підтримка банку може зрости, оскільки Світовий банк активно шукає можливості для розширення фінансової допомоги Україні та веде переговори щодо цього з іншими європейськими та міжнародними фінансовими інституціями.